Необхідною умовою успішного функціонування будь-якого підприємства за умов ринкової економіки є ефективне використання його власних, так званих нематеріальних, ресурсів. Розпочинати вивчення проблемних питань теми необхідно з виокремлення сукупності термінів та їх тлумачення. У першу чергу, слід визначитися з поняттям «нематеріальні ресурси» та їх видами — об'єктами промислової та інтелектуальної власності, з іншими нематеріальними ресурсами, а також, встановити зміст кожного з видів нематеріальних ресурсів, їхнє місце та конкурентні переваги, які має підприємство, володіючи ними.
Наступним кроком має стати детальна характеристика об'єктів промислової власності: винаходів, промислових зразків, корисних моделей, товарних знаків і знаків обслуговування. Необхідно звернути увагу на основні вимоги до технічного рішення, яке могло би бути визнане винаходом: істотну новизну рішення, технічну ознаку, позитивний виробничий або інший ефект. Ґрунтуючись на знаннях щодо визначення характерних ознак та основних вимог до об'єктів промислової власності, слід перейти до вивчення поняття «інтелектуальна власність», яке пов'язане з інформаційною системою, з інформацією взагалі, як особливим та специфічним суспільним ресурсом. Найважливішими об'єктами інтелектуальної власності є програмне забезпечення ЕОМ, банки та бази даних, банки та бази знань. Необхідно детально ознайомитись з визначенням понять: ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, найменування місця походження товару та гудвіл фірми.
Другий проблемний напрям вивчення теми — охорона та реалізація прав власності. Вивчаючи питання цього напряму, необхідно спочатку ознайомитися з поняттям та елементним складом нематеріальних активів, визначити сутність і варіантність, сфери використання та особливості правового захисту окремих елементів нематеріальних активів. Серед елементів нематеріальних активів слід виділяти: право на об'єкти промислової власності, авторське право, право на користування іншими нематеріальними ресурсами, право на користування землею та іншими природними ресурсами, організаційні витрати на створення підприємства. Необхідно дати сутнісну характеристику документа (патенту), який охороняє права власності, розглянути способи та особливості форм захисту для різних груп нематеріальних ресурсів.
Наступним кроком в оволодінні темою має стати розгляд шляхів реалізації прав власності на нематеріальні ресурси: або використанням такого права самим власником, або передачею його іншій заінтересованій стороні у формі ліцензійної угоди. Необхідно ознайомитися із сутнісним поняттям ліцензії як із дозволом використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду. Передача права власності може бути застережена різними умовами відносно терміну та обсягу використання, комплексу інформації, що передається, тощо.
Відповідно до цього розрізняють декілька видів ліцензій. Студентам слід розглянути принципи класифікації та види ліцензій. Залежно від підстави, на якій видається дозвіл використовувати технічне досягнення, ліцензії поділяють на добровільні та примусові. За обсягом прав на використання розрізняють ліцензії звичайні, виключні та повні; за характером об'єкта, який передається за договором, — патентні та безпатентні.
Наступним питанням теми має стати розгляд найбільш поширених видів розрахунків за ліцензії: періодичні відрахування (роялті) та одноразові винагороди, які мають назву пашуальні виплати.
Завершальним у вивченні теми є розгляд питання вартісної оцінки та строків спрацювання (зношення) нематеріальних активів. Необхідно розглянути методи оцінки нематеріальних активів за собівартістю, за покупною вартістю та за ринковою вартістю. Крім цього, вивчаючи особливості нарахування розміру спрацювання, доцільно розглянути особливості розрахунків залежно від строків використання окремих видів таких активів, а також ознайомитися з методикою розрахунку для активів, по яких неможливо визначити такий строк.
завдання для самостійної роботи