Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після додатків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.
Кількість джерел у списку літератури повинна становити:
- для кваліфікаційної роботи – не менше 50-ти джерел;
- для дипломної – не менше 60-ти джерел;
- для магістерської – не менше 70-ти джерел.
1.Рекомендації щодо оформлення бібліографічного списку (Бюлетень ВАК України №3, 2008)
Таблиця Н.1