Додаток 1

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Один, два або три автори

1. Кормушин М.В. Системы времён глагола в алтайских языках. – М.: Наука, 1984. – 85 с.

2. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. – К.: Прес-центр, 1994. – 94 с.

Більше трьох авторів

1. Иванов М.М. и др. Как добиться успеха. – М.: Республика, 1992. –510 с.

2. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери: Близько 85 тис. слів / Укл. С.Я. Єрмаленко та ін. – К.: Довіра, 1998. – 783 с.

Перекладні видання

1. Котвич В. Исследования по алтайским языкам / Пер. с польского. – М.: Изд-во ин. л-ры, 1962. – 371 с.

Багатотомні видання

1. Маршалл А. Принципи экономической науки. В 3 т. / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – Т.І. – 415 с.

Збірники наукових праць

1. Этническая ономастика / Отв. ред. Р.Ш. Джарылгасанова. – М.: Наука, 1984. – 192 с.

2. Мокиенко В.И., Фонякова О.И. Способы называния в зоонимии // Ономастика Поволжья. – Саранск, 1976. – С. 317–322.

Автореферати дисертацій

1. Сорокін С.В. Система мікросинтаксису турецької мови: Автореф. дис..... канд. філол. наук. – К., 2002. – 18 с.

Лексикографічні джерела

1. Древнетюркский словарь. – Л.: Наука, 1969. – 676 с.

2. Лаучюте Ю.А. Словарь балтизмов в славянских языках. – Л: Наука, 1982. – 210 с.

3. Этимологический словарь тюркских языков: Обще- и межтюркские лексические основы на букву “К”. Вып. 2. / Отв. ред. Г.Ф. Благова. – М.: Идрик, 2000. – 259 с.

Енциклопедичні видання

1. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцевой. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 685 с.

2. Языки мира: Иранские языки. ІІ. Северозападные иранские языки. – М.: Идрис, 1999. – 302 с.

Матеріали конференцій, тези доповідей

1. Сафиуллина Г.Р. Этимологический анализ коранизмов турецкого языка // Язык и методика его преподавания. Лингвистика и литературоведение. Методика и педагогика. Сб. науч. трудов. – Казань, 2000. – С. 119–125.

2. Сагидуллин М.А. Генетическая классификация тюркских этнотопонимов юга Тюменской области // Лингвистические аспекты речевой культуры. – Тюмень, 2000. – С. 82–89.

Розділи з книг

1. Гранде Б.М. Введение в сравнительное изучение семитских языков. – М.: Восточная литература, 1998. – Гл. 3: Фонетические закономерности семитских языков. – С. 74-101.

Журнали, періодичні збірники, довготривалі видання, бюлетені

1. Сейидов М.А. Об этимологии слова ozan / uzan // Советская тюркология. – 1971. – № 4. – С. 38–48.

2. Карпенко Ю.А. О гидронимах Днепр, Днестр, Турунчук // Русское языкознание. – К., 1982. – № 4. – С. 11–14.

3. Илиева А.А. Терминология родства тюрского происхождения в балтачевском говоре восточного диалекта марийского языка // Финно-угристика: Межвуз. сб. науч. трудов. – Саранск: Тип. “Крас. Окт.”, 2000. – С. 77–80.

Додаток 2