Укладаючи текст службового документа, потрібно стежити за правильним написанням відмінкових закінчень дієслів та віддієслівних іменників. Перехідні дієслова вживають з іменними формами знахідного відмінка (визначати що, визнавати кого (що), відзначати що, підкреслювати що, проходити що, давати що). Якщо при цих дієсловах є заперечна частка не, то іменні форми при них уживаються, як правило, в родовому відмінку, порівняйте: не визначати чого, не визнавати кого (чого), не відзначати чого, не підкреслювати чого, не проходити чого, не давати чого і под. Синонімічні близькозвучні слова можуть керувати неоднаковими відмінковими формами (синонімічні: властивий кому і характерний для кого, опанувати що й оволодіти чим, завідувач чого і завідуючий чим, сповнений чого і наповнений чим; вникати в що й уникати чого, враження від чого й ураження чого; доглядати кого (що), наглядати за ким (чим); рекламування чого і рекламація на що; дорівнювати чому і рівнятися на що і т. д.).
Досить часто різняться керуванням міжмовні російсько-українські відповідники, порівняйте:
|
|
благодарить кого – дякувати кому,
причинять что – завдавати чого,
снабжать чем – постачати що,
нуждаться в чем – потребувати чого,
подражать кому – наслідувати кого,
насмехаться над кем – сміятися (глузувати) з кого.
Відповідно може не збігатися і прийменникове керування, порівняйте:
подготовиться к чему – підготуватися до чого,
стремиться к чему – прагнути до чого,
предупреждать о чем (что) – попереджувати про що (запобігати чому),
думать о чем – думати про що,
заботиться о ком (чем) – піклуватися (турбуватися) про кого (що),
случилось по вине кого – трапилося (сталося) через кого,
работать по совместительству – працювати за сумісництвом,
выполнять по распоряжению – виконувати за розпорядженням,
обратиться по адресу – звернутися за адресою (на адресу).
Ділова українська мова виробила стандартизовані дієслівно-прийменникові сполучення на зразок контроль за..., винагорода за..., витрати на..., відрахування на..., покладається на.... Варто зазначити, що усталені прийменникові конструкції потрібно розмежовувати з російськомовними відповідниками, порівняйте:
по приказу – за наказом,
соответственно приказу – відповідно до наказу,
по возвращении – після повернення,
приводить в пример – наводити як взірець (зразок),
ввести в состав – увести до складу,
по указанию – за вказівкою,
по всем правилам – за всіма правилами,
по инициативе – з ініціативи,
несмотря на обстоятельства – незважаючи на обставини.
Проте деякі україномовні прийменникові конструкції відповідають російськомовним, порівняйте:
|
|
по нашей инициативе – з нашої ініціативи, за нашою ініціативою;
мероприятия по – заходи щодо (для, до);
по март включительно – до березня (по березень) включно.
Російськомовні конструкції з прийменником по перекладають:
1) відповідними конструкціями (кампанія по виборах, черговий по вокзалу, наказ по міністерству, по черзі, по змозі);
2) конструкціями з прийменником за (за дорученням, за пропозицією, за свідченням, за власним бажанням, за кінцевим результатом, другий за значенням, економіст за освітою, за фахом);
3) конструкціями з прийменником з (з нагоди чого, з багатьох причин, дослідження з менеджменту, інспектор з техніки безпеки, курс лекцій з економіки, з ініціативи, з примусу);
4) конструкціями з прийменником на (на адресу, на замовлення, на пропозицію, на вимогу);
5) конструкціями з прийменником у (в) (викликати у службових справах, комітет у справах цінової політики);
6) конструкціями з прийменником для (комісія для складання резолюції, гурток для вивчення...);
7) конструкціями з прийменником через (через помилку, через неуважність, через непорозуміння, через необачність, через невихованість);
8) конструкціями з прийменником після (після повернення, після закінчення терміну повноважень, після отримання чого, після розгляду чого);
9) безприйменниковими конструкціями (повідомити телеграмою, поштою, факсом, телефоном, електронною поштою, телефонограмою, листом; старший за віком, значно більший за розмірами, величезний за своїми масштабами, вищий за рангом).
Оскільки офіційно-діловий функціональний різновид української літературної мови зорієнтований на стандартизовані засоби творення ділового тексту, то відповідно синтаксис ділових паперів характеризується численними мовними кліше – усталеними початковими і кінцевими фразами (Звертаємося до Вас із проханням..., З повагою...), традиційними звертаннями (Вельмишановний пане Президенте!, Шановний добродію!), усталеними словосполученнями і зворотами (з огляду на обставини, як зазначалося вище, звертаємо вашу увагу на, у зв'язку з викладеним вище), стандартизованими компліментарними та етикетними формами (Вітаємо Вас з нагоди Нового року і бажаємо міцного здоров'я, щастя в особистому житті й успіхів у роботі; З нагоди обрання Вас народним депутатом дозвольте побажати...).
Отже, йдеться про певну стандартизацію синтаксичних засобів ділової мови. Проте здоровий консерватизм синтаксису офіційного мовлення не є його вадою, а, навпаки, позитивним явищем, оскільки сприяє чіткому вираженню думки, не допускає двозначностей, не відволікає на другорядне, що, в свою чергу, підвищує культуру професійного спілкування.