|
|
|
|
|
|
пружині (рис.5.1, а). Під дією сили тяжіння mg пружина видовжиться на величину (рис.5.1, б). У стані рівноваги сила тяжіння mg врівноважується силою жорсткості пружини k Δ L0
. (5.1)
Якщо змістити вантаж від стану рівноваги на відстань х (рис.5.1, в), то видовження пружини буде Δ L0 + x. Проекція результуючої сили на вісь X матиме значення
. (5.2)
Враховуючи умову рівноваги (5.1), одержимо F = – kх, де k – коефіцієнт жорсткості пружини; х – зміщення. Знак "мінус" означає, що зміщення і сила мають протилежні напрями.
|
|
Під дією сили пружності F вантаж буде рухатися до стану рівноваги зі швидкістю , яка весь час збільшуватиметься. При цьому потенціальна енергія пружної системи буде зменшуватися, а кінетична – збільшуватися. Набувши стану рівноваги, вантаж продовжуватиме рухатися по інерції. Цей рух буде сповільнений і закінчиться тоді, коли кінетична енергія повністю перетвориться на потенціальну. Такий же процес матиме місце й у разі руху вантажу в зворотному напрямку.
Якщо тертя в описаній системі відсутнє, її енергія зберігатиметься і вантаж буде рухатися як завгодно довго, отже, виконуватиме вертикальні гармонічні коливання.
За другим законом Ньютона рівняння руху для вантажу має вигляд . Перетворимо це рівняння до вигляду
,
позначимо , тоді матимемо
.
Рух вантажу можна описати лінійним однорідним диференціальним рівнянням другого порядку. Розв'язок цього рівняння матиме вигляд
, (5.3)
де а – амплітуда коливання; – фаза коливання; – кутова або циклічна частота; t – час; – початкова фаза коливання в момент часу t = 0. Графік такого коливання наведений далі (рис.5.2).
|
Кутова частота пов'язана з періодом коливань Т співвідношенням
. (5.4)
Підставляючи у вираз (5.4), одержимо
. (5.5)
За наявності сил тертя в системі енергія коливальної системи зменшується. Якщо втрати енергії не поповнювати за рахунок роботи зовнішніх сил, коливання важка будуть згасати і рівняння його руху матиме вигляд
,
де – сила тертя; r – коефіцієнт сили тертя.
Перепишемо це рівняння у вигляді , позначимо , , одержимо
.
Рівняння матиме такий розв’язок
|
|
, (5.6)
де а 0 – початкова амплітуда в початковий момент часу; е – основа натурального логарифма; – коефіцієнт згасання.
Позначимо , тоді період коливань дорівнюватиме
. (5.7)
Таким чином, рух вантажу являє собою гармонічні коливання частотою ω з амплітудою, яка змінюється за законом
(5.8)
Графік такого коливання наведений далі (рис.5.3).
|
Амплітуди коливань утворюють геометричну прогресію, тобто, якщо , то і т.д.
Логарифм відношення двох послідовних значень амплітуди, відмінних одна від одної на час, рівний періоду Т, називають логарифмічним декрементом згасання і позначають λ.
. (5.9)
Підставляючи вираз (5.9) у рівняння (5.8) отримаємо .
Звідки
. (5.10)