Титульний аркуш магістерської роботи

Титульний аркуш містить:

§ найменування міністерства, вищого навчального закладу, назву факультету та кафедри, де виконано роботу; назву роботи

§ назву напряму та спеціальності

§ ім'я, прізвище автора роботи; підпис автора роботи

§ вказується рік навчання – 5 курс

§ вчене звання або науковий ступінь, прізвище та ініціали наукового керівника

§ підпис наукового керівника

§ підпис рецензента, оцінку (виставляють керівник і рецензент); місто і рік.

Оформлення титульного аркуша див. у Додатках.

Зміст

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування структурних частин і номери їхніх початкових сторінок: Переліку умовних позначень, Вступу, Розділів основної частини, а також підрозділів, пунктів і підпунктів, Висновків, Списку використаної літератури, Списку використаних джерел, Резюме, Додатків.

Слів "основна частина", "підрозділ" "пункт", "підпункт" ні в змісті, ні в тексті роботи не потрібно писати. Треба зазначати тільки назви розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів та Їхні номери,

Оформлення Змісту див. у Додатках.

Перелік умовних позначень

Якщо в магістерській роботі є потреба часто вживати певні багатоелементні назви, то варто прийняти їхні скорочені варіанти і в такому вигляді записувати в тексті. Скорочення разом з розшифруванням потрібно подавати в спеціальній структурній частині Перелік умовних позначень, До такого переліку можуть, наприклад, входити назви художніх творів, періодичних видань, словників, лексикографічних кваліфікаторів, спеціальних термінів тощо, наприклад:

WDGS – Klappenbach R., Steinitz W. (Hrsg.) Wörterbuch der deutschen Gegenwarts­sprache. In 6 Bdn. — Berlin: Akademie-Verlag, 1978 ff.

Якщо в роботі доречно прийняти скорочення тільки одного або двох термінів, то їх не варто вводити до Переліку умовних позначень, а доцільно прийняти скорочення в тексті, зазначаючи його в дужках зі словом далі після першого згадування терміна, наприклад:

"У роботі досліджуємо фразеологічні одиниці (далі ФО) з соматичним компонентом (далі СК)"

Після прийняття в тексті такого типу скорочення потрібно його послі­довно застосовувати, не вживаючи далі відповідних повних термінологічних найменувань.

Якщо в дослідженні є потреба вжити маловідомі скорочення чи символи, які не повторюватимуться в тексті більше трьох разів, їх також не варто вводити до Переліку умовних позначень, а доцільно розшифрувати в тексті при першому згадуванні.

Вступ

У вступі магістерської роботи обґрунтовують актуальність обраної теми.

Слід вказати на елементи новизни, привнесені автором дослідження та на практичне значення роботи.

У Вступі магістерської роботи треба обгрунтувати актуальність пропонованого дослідження, проаналізувавши стан вивчення обраної наукової проблеми. Вступ містить також огляд літератури та джерел з даної теми. Автор магістерської роботи, на основі критичного аналізу літератури (а не простого її перерахування), вказує на досягнення у вивченні обраної проблеми його попередників і наголошує на питаннях, що залишились невисвітленими, формулює завдання дослідження. Робота виграє, якщо в ній буде подано також критичний аналіз використаних для її написання документальних джерел, матеріалів архівів тощо.

Далі у Вступі необхідно сформулювати мету й завдання роботи, визначити об'єкт, предмет, методи дослідження, описати фактичний матеріал і його джерела, розкрити практичне (в разі потреби теоретичне) значення роботи, йновизну (якщо наявна), описати структуру роботи.

Вступ магістерської роботи повинен мати всі перелічені структурні частини (допускається опустити лише теоретичне значення роботи).

Вступ не повинен перевищувати 1/10 загального обсягу роботи. Остаточний варіант Вступу доцільно доопрацювати вже після того, коли буде написано основну частину роботи.

Структурні частини Вступу варто виділяти жирним шрифтом і подавати в запропонованій далі послідовності.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: