Оцінка теми

Спочатку рецензент повинен визначити свою точку зору з приводу того, чи є обрана тема актуальною; якщо так, то наскільки. Завданням рецензента також є оцінка формулювання теми реферату (лекції, доповіді тощо). Вона повинна охоплювати головний зміст роботи, викликати зацікавлення та бути лаконічною. Як приклад недостатньої уваги рецензента до формулювання теми можна привести такий факт. У рецензії на лекцію «Проблеми транспорту в аспекті вирішення Конференції ООН – 2005» було цілком зрозуміло, що питання розглядається у зв’язку з охороною навколишнього середовища. У назві лекції природоохоронний зміст є відсутнім. Рецензент цього протиріччя не відзначив.

Аналіз плану

Рецензент повинен відзначити, наскільки вдало складено план (зміст) роботи, чи відповідає цей план послідовності викладення матеріалу, чи є логічний перехід між розділами. План має бути неперевантажений зайвою інформацією, оптимальний варіант – 4-5 основних пунктів. Вступ, висновки, обговорення тощо не позначаються окремими цифрами. До характерних недоліків написання робіт творчого характеру відносяться випадки, коли пункти плану (змісту) взагалі не позначено як розділи тексту, або назви розділів не відповідають пунктам плану. У такому випадку текст рецензії може містити наступний критичний аналіз:

«На сторінці 5 розділ має іншу назву – «Ріст населення». У плані такого пункту немає і навпаки, план містить такі пункти: «Порушення режимів річок», «Зникнення лісів», але у тексті ці розділи не виділено. Вважаю, що автору слід ретельніше прослідкувати це у роботі та за планом визначити відповідні розділи, лише тоді реферат буде відповідати вимогам та буде уникнуто плутанини».

Анотація

Наступна частина рецензії – анотація (дуже коротке викладення змісту реферату). Рецензії, де автори вказують на недоліки чи позитивні моменти роботи, не дають чіткого уявлення про наукове дослідження, а разом з тим і про правомірність зауважень рецензента.