Стисло назвемо основні напрями досліджень в рамках нової інституційної економіки

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОЇ РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра економіки

ЗАТВЕРДЖЕНО

Проректор з науково-педагогічної роботи

________________________ Т.В. Іванова

„___” ______________ 2010 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліна: Інституціональна економіка

для напрямів:

6.030504 „Економіка підприємства”,

6.030508 „Фінанси і кредит”,

6.030509 „Облік і аудит”,

6.030601 „Менеджмент”

(денна та заочна форма навчання)

УХВАЛЕНО

На засіданні кафедри економіки

Протокол № 10 від 13.05.2010

Завідувач кафедри __________ О.Оболенський

ПОГОДЖЕНО

Зав. навчально-

методичним відділом ______ Л.Ю. Бородінова

Київ – 2010

Укладач:

О.Оболенський зав. кафедри економіки, д.е.н., проф

В. Зінченко, ст. викл. кафедри економіки

Рецензент: Бодров В.Г., д.е.н., проф., завідувач кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України

Програму обговорено і схвалено на засіданні кафедри економіки, протокол № від 2010 р.

Завідувач кафедри економіки О.Оболенський

Зміст робочої навчальної програми:

	Вступ	с. 4
1.	Тематичний план дисципліни	с. 8
2.	Зміст дисципліни за темами	с. 12
3.	Плани лекцій	с. 14
4.	Плани семінарських занять	с. 16
5.	Самостійна робота студентів	с. 19
6.	Індивідуально-консультативна робота	с. 25
7.	Методика активізації процесу навчання	с. 31
8.	Система поточного та підсумкового контролю знань	с. 32
9.	Перелік питань до іспиту та заліку	с. 33
10.	Рекомендована література	с. 34

ВСТУП

Інституціональна економіка є однією з найсучасніших течій наукової думки, що зробила значні успіхи в просуванні своїх теоретичних конструкцій, ідей і аналітичних інструментів. Виникнувши як критика неокласичної ортодоксії, неоінституціоналізм з часом сам став фактично частиною неокласики. В даний час більшість наукових видань приділяють велике місце публікаціям в руслі теорій інституціональної економіки.

Підготовка нової навчальної дисципліни “Інституціональна економіка” обумовлена тим, що становлення ефективних ринкових інститутів є важливим аспектом успішного розвитку національної економіки. Економічні реформи, що проводяться в Україні за роки незалежності, показали, що ринкова модель вимагає, перш за все, становлення принципово нового інституційного середовища як в господарській, так і в соціально-політичній сферах.

Новизна навчальної дисципліни „Інституціональна економіка” визначається тим, що в нім вперше розглядаються наступні змістовні і методичні аспекти:

· Періодизація розвитку інституційною і неоинституциональной теорій представлена з прив'язкою до реального перебування розвитку національних економік окремих країн і світового господарства на певному історичному етапі;

· Представлений аналіз зв'язку методології інституційної теорії з потребами господарської практики;

· Можливості застосування інституційних інструментів аналізу розглянуті з урахуванням методологічних можливостей традиційних економічних теорій, що належать до mainstream;

· У процесі вивчення курсу студенти вирішують практичні завдання, що вимагають кількісних розрахунків;

· Окремі аспекти курсу вимагають від студентів самостійної науково-дослідної роботи з елементами творчого пошуку.

Актуальність дисципліни „Інституціональна економіка” полягає в тому, що існуючі загальноосвітні навчальні посібники і підручники, що видавалися в Україні мають ознайомлювальний інформативний характер і не дозволяють студентам оволодіти практичними навичками і прийомами використання інституціональної та неоінституціональної теорій в аналізі економічних об'єктів і явищ.

Відсутність теоретично обґрунтованого підходу до проведення економічної політики приводить до формування системи інституціональних пасток, що істотно знижують ефективність господарської діяльності. У зв'язку з цим вивчення і узагальнення апарату інституціональної економіки в області економічного аналізу має велике практичне значення.

Дисципліна „Інституціональна економіка” є предметно-визначеною та повною: у кожному розділі перераховуються найбільш важливі проблеми, по кожному розділу розбираються всі необхідні категорії. Дисципліна „Інституціональна економіка” припускає перехід від описового викладу матеріалу до аналітичного, використання дедуктивних висновків.

Теоретичний матеріал дисципліни „Інституціональна економіка” закріплюється на семінарських заняттях (на круглих столах), в ході яких студенти набувають навичок самостійної постановки проблем і їх вирішення методами інституціонального аналізу на основі вивчення широкого хрестоматійного матеріалу, зокрема англійською мовою.

Згідно методології науки, висунутою Імре Лакатосом[1], парадигма теоретичних засад інституціональної економіки (“жорстке ядро”) та “захисний пояс” полягають у наступному:

Жорстке ядро:

1) стабільні переваги;

2) раціональний вибір (поведінка, що максимізувала);

3) рівновага на ринку і загальна рівновага на всіх ринках.

Захисний пояс:

1) права власності залишаються незмінними і чітко визначеними;

2) інформація є абсолютно доступною і повною;

3) індивіди задовольняють свої потреби за допомогою обміну, який відбувається без витрат, з урахуванням первинного розподілу.

Дослідницька програма за Лакатосом, залишаючи в недоторканності жорстке ядро, повинна бути спрямована на те, щоб прояснювати, розвивати існуюче або висувати нові допоміжні гіпотези, які утворюють захисний пояс навколо цього ядра.

Якщо видозмінюється жорстке ядро, то теорія замінюється новою теорією зі своєю власною дослідницькою програмою.

Предмет вивчення інституціональною економікою найкраще визначив один із засновників неоінституціоналізму Р. Коуз: „Економісти мають наступний предмет досліджень: ми вивчаємо, як працює економічна система, система, в якій ми отримуємо і витрачаємо наші доходи. Добробут людського суспільства залежить від достатку товарів і послуг, а це, у свою чергу, залежить від продуктивності економічної системи. Адам Сміт пояснив, що продуктивність економічної системи залежить від спеціалізації (він назвав це розподілом праці), але спеціалізація можлива тільки в тому випадку, якщо існує обмін, – і чим нижче за витрачання обміну (трансакційні витрати, якщо бажаєте), тим більше буде спеціалізація, і тим вище продуктивність системи. Але витрати обміну залежать від інститутів, які існують в країні: від її системи права, політичної системи, соціальної системи, системи освіти, культури і так далі. Фактично, це ті інститути, які управляють економічною системою, і саме вони представляють інтерес для економістів, які вивчають “інституціональну економіку”[2].

У даний час ідеї концепції неоінституціоналізму лежать в основі багатьох напрямів економічного знання. Необхідно зробити важливе зауваження, що поділ на різні теорії, напрями в межах неоінституціоналізму часто умовні і не носять абсолютного характеру. Багатьох економістів з однаковим успіхом можна віднести і до неокласиків, і до інституціоналістів.

Немає чітких меж і усередині самої інституціональної теорії. Якщо узяти будь-який її напрям, наприклад, теорію прав власності, то багато робіт можна віднести одночасно і до неоінституціоналізму, і до економіки і права (Law and Economics), і до еволюційної економіки. Тому можна зробити висновок про те, що всі класифікації мають швидше навчальний характер і мало допомагають зрозуміти суть інституціонального підходу в економіці.

Стисло назвемо основні напрями досліджень в рамках нової інституційної економіки.

1. Теорія прав власності. Родоначальниками її є А. Алчиан, Р. Коуз, Й. Барцель, Л. де Алеси, Р. Демсец, Р. Познер, З. Пейовіч, О. Уїльямсон, Э. Фьюроботн.

2. Теорія трансакционных витрат. Основні представники: Р. Коуз і О. Уїльямсон.

3. Економіка права. Представники: Р. Коуз, Р. Познер, Э. Гострому.

4. Теорія суспільного вибору. Основні представники: Дж. Бьюкенен, Р. Таллок, До. Ерроу, М. Олсон, Д. Мюллер.

5. Нова економічна історія. Представники: Д. Норт, Р. Фогель, Дж. Уолліс, А. Гриф, Дж. Мокир.

Мета вивчення дисципліни – формування компетенцій щодо застосування теорії, методів і прийомів інституціональної економіки для аналізу та прогнозування поведінки економічних суб’єктів у її органічному взаємозв’язку з формуванням і реалізацією економічної політики у контексті існуючих в країні інститутів: системи права, політичної системи, соціальної системи, системи освіти, культури тощо.

Завдання вивчення дисципліни:

- сформувати у студентів цілісне розуміння теорії, методів, підходів і прийомів інституціональної економіки і напрямах їх розвитку;

- виробити у студентів практичні навички самостійного аналізу ситуацій і вирішення прогнозних завдань із застосуванням методів і підходів інституціональної економіки;

- виробити навички в створенні відповідних моделей чи проведення аналітичних досліджень окремих проблем макро- і мікрорівня.

Місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівців:

Дисципліна „Інституціональна економіка” є інноваційною і доповнює традиційні дисципліни: загальнотеоретичну дисципліну (1) основи економічної науки; 2) економічна теорія; 3) політекономія та інші), мікроекономіку, макроекономіку, історію економіки та економічної думки, ґрунтується на компетенція, отриманих при їх засвоєнні.

Дисципліна призначена для підготовки бакалаврів галузей знань 0305 “Економіка і підприємництво” (напрямів підготовки 6.030504 „Економіка підприємства”, 6.030508 „Фінанси і кредит”, 6.030509 „Облік і аудит”) та 0306 “Менеджмент і адміністрування” напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”.

Дисципліна “інституціональна економіка” читається:

· для студентів напряму підготовки 6.030509 „Облік і аудит” на 3 курсі, в 5 семестрі та розрахована на 3 кредити ЕCTS, тобто – 18 годин лекцій і 36 годин семінарських занять, 8 годин ІКР та 10 годин СРС, які включають підготовку до семінарських занять та рефератів;

· для студентів напряму підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” на 2 курсі, в 3 семестрі та розрахована на 3 кредити ЕCTS, тобто – 18 годин лекцій і 16 годин семінарських занять, 7 годин ІКР та 31 годин СРС, які включають підготовку до семінарських занять та рефератів;

· для студентів напряму підготовки 6.030504 „Економіка підприємства” на 3 курсі, в 5 семестрі та розрахована на 3 кредити ЕCTS, тобто – 16 години лекцій і 16 години семінарських занять, 7 годин ІКР та 33 години СРС, які включають виконання індивідуальних завдань;

· для студентів напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент” на 2 курсі, в 3 семестрі та розрахована на 3 кредити ЕCTS, тобто – 18 годин лекцій і 16 годин семінарських занять, 7 годин ІКР та 31 годин СРС, які включають підготовку до семінарських занять та рефератів;

Поточна оцінка знань здійснюється відповідно до модульно-рейтингової системи, підсумковий контроль для студентів напряму підготовки 6.030509 „Облік і аудит”, 6.030508 „Фінанси і кредит”, 6.030504 „Економіка підприємства” – залік, а для студентів напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент” – іспит.

Програму дисципліни розроблено відповідно Галузевого стандарту вищої освіти „Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра. Галузь знань 0305 „Економіка та підприємництво”. Напрями підготовки 6.030501 „Економічна теорія”, 6.030502 „Економічна кібернетика”, 6.030503 „Міжнародна економіка”, 6.030504 „Економіка підприємства”, 6.030506 „Прикладна статистика”, 6.030507 „Маркетинг”, 6.030508 „Фінанси і кредит”, 6.030509 „Облік і аудит” і Галузевого стандарту вищої освіти „Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра. Галузь знань 0306 „Менеджмент і адміністрування” (напрям підготовки 6.030601 „Менеджмент”).

1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ “ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

1.1. Навчально-тематичний план для підготовки бакалаврів галузі знань 0305 „Економіка та підприємництво” (напряму підготовки 6.030509 „Облік і аудит” – денна та заочна форма навчання).

Назва теми	Кількість годин[3]
Денна форма навчання	Заочна форма навчання
Л	С	ІР	СР	РАЗОМ	Л	С	ІР	СР	РАЗОМ
1.	ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ						-	-
2.	МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ						-	-
3.	Базові категорії основних напрямів сучасного ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ								-
4.	ПРАВА ВЛАСНОСТІ І ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ								-
5.	ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ КОНТРАКТІВ								-
6.	ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ						-	-
7.	ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ДЕРЖАВНОГО ВТРУЧАННЯ							-	-
8.	ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ						-	-
	Усього

1.2. Навчально-тематичний план для підготовки бакалаврів галузі знань 0305 „Економіка та підприємництво” (напряму підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” – денна та заочна форма навчання).

Назва теми	Кількість годин[4]
Денна форма навчання	Заочна форма навчання
Л	С	ІР	СР	РАЗОМ	Л	С	ІР	СР	РАЗОМ
	ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ			-			-	-
	МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ						-	-
	Базові категорії основних напрямів сучасного ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ								-
	ПРАВА ВЛАСНОСТІ І ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ								-
	ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ КОНТРАКТІВ								-
	ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ						-	-
	ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ДЕРЖАВНОГО ВТРУЧАННЯ							-	-
	ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ						-	-
	Усього