Термінологія як сукупність термінів певної мови

Термінологія як система.

Теоретичні засади термінознавства та лексикографії

Поки інтелігенція наша буде без літературної наукової мови, доти зневажатимуть нас по праву.

Василь Мова

План

1. Термінологія як сукупність термінів певної мови.

2. Історія становлення української термінології.

3. Термін і його ознаки

4. Типи термінів

5. Правила вживання українських термінів

6. Номенклатурні назви та професіоналізми

7. Лексикографія та термінографія

Рекомендовані джерела

1. Архів [Вісника НУ «Львівська політехніка»: Серія «Проблеми української термінології»] [Електронний ресурс] // Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ). – Режим доступу: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_archive.htm. – Назва з екрану.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравела, 2005. – С. 61–80, 131–143.

3. Микитюк О. До унормування наукових назв «термінний – термінологічний», «синонімний – синонімічний – синонімічний» / О. Микитюк // Вісник: Проблеми української термінології. Матеріали 5-ї Міжн. наук. конф. – Львів, 1998. – № 336. – С. 61–62.

4. Новий російсько-український політехнічний словник=Новый русско-украинский политехнический словарь: 100000 термінів і термінів-словосполучень / М. Зубков (уклад.). – Х.: Гриф, 2005. – 952с.

5. Панько Т.І. Українське термінознавство / Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк. – Львів, 1994. – 216 с.

Термінологія як сукупність термінів певної мови

Літературна мова, крім загальновживаної частини, має численні підмови (підсистеми), що задовольняють потреби спілкування людей в найрізноманітніших сферах. Однією з таких підмов (підсистем) є наукова мова (інші назви - мова науки й техніки, фахова мова), найголовнішу частину якої становить термінологія. Без термінології неможливе професійне спілкування в будь-якій галузі.

Наукова термінологія - вище породження людської думки, вона, як і сама думка, є національною за своїми витоками й формою та міжнародною за поширенням.

Вивчення проблем термінології надзвичайно актуальне з кількох причин.

По-перше, термінологія є головним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Саме термінологія як частина природної людської мови є найуніверсальнішим засобом зберігання, передавання, оброблення інформації. Обсяги ж інформації зростають шаленими темпами: за даними науковців, зараз її обсяги подвоюються через кожні п’ять-сім років, що спричиняє так званий «термінологічний вибух» - появу великої кількості нових термінів.

По-друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природою. У сучасному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, що не оминають наукової сфери й висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країн.

По-третє, українська термінологія, що повинна розвиватися разом із термінологіями інших національних мов, має низку специфічних проблем, зумовлених історично, гостру потребу у створенні національних термінологічних стандартів, термінологічних словників тощо.

Науково-термінологічна лексика– один з основних лексичних компонентів таких функційних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий і публіцистичний. Усі слова, що належать до термінологічної лексики, у мові професійного спілкування об’єднують загальною назвою «термін».

Термін (від латин. terminus - межа, кінець, в Україні ця назва поширюється у XVIII ст.) - це слово або словосполучення, що позначає чітко окреслене поняття певної галузі знання чи діяльності людини. Так, термінами економіки є слова видатки, авіста, господарський механізм, міжнародний поділ праці, повна сатисфакція боргових зобов’язань тощо.

Від слова термін утворено слова термінологія,термінознавство, термінотворення, термінований (названий якимось терміном; визначений певною науковою назвою), термінувати (називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь), прикметник термінний (хоча словники досі переважно фіксують термінОвий – як похідне і від термін -«слово», і від термін -«строк, проміжок часу») тощо.

Слово термінологія часто вживають на позначення як сукупності термінів, так і науки, що вивчає цю сукупність. Слід розмежовувати поняття:

Термінознавство - розділ мовознавства, що вивчає терміни;

Термінологія – сукупність термінів певної мови;

Терміносистема – сукупність термінів певної галузі.

Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та ін. термінологію, а також про терміносистеми філологічну, математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Термінологія - це не хаотична множина слів, а організована на логічному й мовному рівнях система спеціальних назв.

Системність термінології зумовлена двома типами зв’язків, що надають множинам термінів системного характеру:

1) логічними зв’язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв’язки - а вони є в кожній науці, - то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними);

2) мовними зв’язками (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі зв’язки, характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові тощо). Академік Олександр Реформатський про ці особливості терміна сказав образно: «Термін служить двом панам - науці і мові».