Правила узгодження складеного підмета з присудком в українській літературній мові

Підмет - це головний член речення, що означає пред­мет, про який говориться в реченні і відповідає на питання хто? що?

Наприклад: На полі сідає сніг. Чумаки зали­шили по собі безліч легенд, переказів, веселі й сумні пісні, добру славу працелюбів і романтиків.

У першому реченні підметом є слово сніг (відповідає на питання що?), а в другому - чумаки (відповідає на питання хто?). Слово підмет завжди у називному відмінку.

Підмет може бути виражений будь-якою частиною мови, якщо вона відповідає на питання хто? або що?, тобто вжитою в значенні іменника.

Підмет може виражатися сполученням слів, ужитим в зна­ченні іменника в називному відмінку, а також цілим реченням.

Присудок - головний член речення, що означає дію або стан предмета, про який говориться у реченні, і відповідає на запитання що робить предмет (підмет)? що з ним ро­биться? який він с? хто або що він є?

Наприклад: а) Люблю я пісню солов'їну.

Що я роблю? –Люблю.

Підмет і присудок взаємопов'язані: підмет лише називає пред­мет мовлення, а присудок характеризує його за дією або ознакою.

За будовою присудок буває простий і складений.

Прості виражаються одним словом (дієсловом). Наприклад: Промінь кидає на дівчину винуватий благаючий погляд.

Інколи форми простого присудка можуть ускладнюватися: частками (А вона прийшла-таки вчасно; А ти йди-но сюди); повторенням дієслова (їдемо ми їдемо, ходить-походжає, сумує-горює); дієсловами знай, давай, візьми у наказовому способі (Давайте підемо всі разом).

Прості присудки можуть бути виражені дієсловом бути у різ­них формах.

Складений присудок виражається кількома словами. Поді­ляється на два види: складений іменний та складений дієслівний.

Складений іменний утворюється за допомогою іменної частини (іменника, прийменника, займенника, числівника, дієприкметника) та допоміжного діеслова-зв'язки. Наприклад: Була весна весела, щедра, мила.

До іменної частини можуть входити сполучники: як, мов, немов, що, точно та ін., які вносять у присудок значення порів­няння. Наприклад: День як рік. Пісня наче птах.