Правопис складних прислівників

Складні прислівники пишуться разом і через дефіс, а прислівникові сполучення — окремо. Разом пишуться прислівники:

а) утворені сполученням прийменників і повнозначних частин мови: назавжди, (на завжди), дочиста (до чиста);

б) утворені поєднанням двох повнозначних слів: водносталь, стрімголов.

Через дефіс пишуться прислівники:

а) утворені від прикметників та займенників за допомогою прийменника по- і закінчуються на -му, -ки: по-анг-ійському і по-англійськи,

б) утворені від прикметників числівникового поход­ження та прийменника по: по-перше, по-друге;

в) утворені повторенням одних і тих же або різних ос­нов: тяжко-важко, любо-мило;

г) утворені від займенникових основ та часток -то, будь-, небудь-, де-, казна-, хтозна-: колись-то, будь-де,хтозна-коли.

Більшість прислівників в українській мові утворилася на основі сполучень прийменників та повнозначних частин мови. Внаслідок чого виникла часткова чи повна омонімія в перше – вперше, по українському – по-українському.

Деякі з них відрізняються наголосом: здалека – з далека. Іноді треба розрізняти прислівники й однозвучні з ними інші частини мови за синтаксичними зв'язками, тобто в контексті. Наприклад втрьох — в (у) трьох вікнах світилося.

В українській мові є значна кількість сполучень іменників з прийменниками, які ще повністю не перейшли в прислівники. Вони називаються прислівниковими сполученнями і пишуться окремо. Найчастіше вживані з них такі: без кінця, без краю, в ногу (крокувати), до краю, за кордоном, на самоті.