Правопис складних службових слів і вигуків

Складні службові слова пишуться разом і через дефіс. Разом пишуться:

1) прийменники, утворені з двох і більше первинних чи похідних прийменників, крім тих, що починаються на з-, із-: понад, напроти;

2) складні сполучники, утворені переважно поєднанням повнозначних слів з частками: адже, отже, тож тощо;

3) частки ані, нехай, аж, якраз;

4) вигуки: добридень, добривечір, спасибі, ага, ого, еге.

Через дефіс пишуться:

1) складні прийменники з початковим з-, із-; з-за, із-за, з-перед, з-під, з-понад, з-поміж, з-попід, з-проміж, з-поза;

2) сполучники тому-то, якби-то, як-от, тим-то, тільки- але щойно;

3) частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють з начення окремого слова: іди-бо, давай-но, поклич-но, тільки-но;

4) частки будь-, -небудь, казна-, хтозна- у складі зай­енників і прислівників: будь-хто, будь-чий;

5) вигуки, коли вони повторюються, та звуконаслідувальні слова: О-хо-хо, ціп-ціп-ціп, тра-та-та-та!

Якщо службові слова не виконують словотворчої функції, то вони з повнозначними частинами мови пипіуться окремо: зробили б; хто ж піде.

Частки аби-, ані-, де-, що-, як- пишуться зі словами разом, бо вони виконують словотворчу функцію префіксів: абияк, дехто, щоразу (але окремо пи­шуться дарма що, хіба що, тільки що, що ж до, так що, тому що та ін.).

Частки не і ні, коли вони виступають у функції префік­сів, теж пишуться разом: неправда, ніколи, ніщо.