Правопис складних іменників

Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться:

1. Складні іменники, утворені з двох основ із сполучними го­лосними о (після твердих приголосних, у тому числі шиплячих), е (після м'яких приголосних), є (після основ на й або на подовжений м'який приголосний):

а) одна з основ дієслівного походження: дощомір, землероб, силосонавантажувач;

б) одна з основ прикметникового походження, друга — імен­никового: чорнозем, чорноклен, чистотіл;

в) обидві основи іменникові: верболіз, лісостеп (але: людино-день, людино-доза).

2. Складні іменники, утворені з двох чи кількох основ без спо­лучних голосних:

а) назви міст: Калінінград;

б) іменники, що складаються з числівника у формі родового відмінка та іменника: п 'ятитонка, сімдесятиріччя;

в) іменники з першою дієслівною частиною у формі другої особи однини наказового способу: перекотиполе, Непийвода, Пе-ребийніс;

г) іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півкниги, півогірка, пів 'яблука, напівавтомат, полукіпок.

Примітка. Перед іменниками — власними назвами пів- пишеться через дефіс: пів-Києва, пів-Європи.

3. Усі складноскорочені слова: колгосп, Нацбанк, профспілка. Сюди належать усі слова з першими частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, мульти-, нео-, палео-, псевдо-; радіо-, рентгена-; соціо-;стерео-, супер-; теле-, термо-, фоно-, фото- і под.

Через дефіс пишуться:

1. Складні іменники, утворені з двох іменників без сполучних голосних. Сюди належать:

а) іменники, що означають протилежні за змістом поняття:

купівля-продаж;.

б) іменники, що складаються з назв близьких за змістом по­нять: хліб-сіль, щастя-доля, батько-мати;

в) іменники, що означають професію, спеціальність, учений ступінь, державну посаду, військове звання: лікар-еколог, член-кореспондент, прем 'єр-міністр, генерал-полковник;

г) іменники на позначення казкових персонажів: Лисичка-Се­стричка, Зайчик-Побігайчик;

д) іменники, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, названого другим словом: вакуум-фільтр, гама-фотон, блок-система, козир-дівка:

е) іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;

є) іменники — складні терміни, одне слово в яких є назвою родового поняття, а друге — видового: гриб-паразит, жук-носоріг. заєць-русак;

ж) складні прізвища та географічні назви: Нечуй-Левицький. Івано-Франківськ, Корсунь-Шевченківський.

2. Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-. лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-, унтер-: віце-президент, екс-чем­піон, обер-лейтенант, унтер-офіцер.

3. Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост.

4. Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: люби-мене, мати-й-мачуха, чар-зідля.

5. Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець сло­ва: б-ка — бібліотека, вид-во — видавництво, ін-т — інститут.