У пошуках тронки

Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінкоголосе сло­во, яке нерідко, якщо воно витворене у животворних традиціях рідної мови, сприймається як органічно належне їй, немовби віч­но існуюче. Тоді забувається автор новоствореного слова — і во­но повністю переходить у «власність» народу.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, на­приклад, без чудового-пречудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це безсумнівне народне слово, видобуте лі­тературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьме­мо «Кобзар» основоположника нашої сучасної мови, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Перегорніть сторінки «Коб­заря» — і ви переконаєтесь, що слова «мрія» нема навіть у Тараса Шевченка. У чому ж річ? Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях? Бо ж мрія — це ж дума про щось прекрасне, про те, яке осонцене в наших сподіваннях. Без мрії, як співається, не можна жити...

А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську Добу. Його вигранив для української мови видатний письменник М. П. Старицький. Звичайно, так майстерно і так філігранне ви­кувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення.

Чудове слово «мрія», витворене за всіма найвищими мірками майстерності, влилося в океан української мови і стало в ньому необхідною і помітною золотою краплиною. Слово стало потріб­ним, украй необхідним. Бо ж без мрії не можна жити... (За І. Вихо­ванцем).

Увога! Культура моалення

Запам'ятайте значення термінів!

Тираж — розіграш облігацій державної позики, білетів лотереї або рахунків виграшних вкладів.

Ультиматум — 1) рішуча, категорична вимога, супроводжу­вана погрозами; 2) у міжнародних відносинах дипломатична но­та з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконан­ня в певний строк тих чи інших дій.

Ультимо — у біржовій термінології остання дата виконання

певної угоди.

Фактотум — довірена особа, яка виконує доручені завдання.

Фактура — рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості й вартості.

Фермер — орендар або власник землі.

Фірмове ім'я — позначення товарної марки словом, літерою чи групою слів і літер.

Фонд — 1) запаси, ресурси, нагромадження; 2) кошти або ма­теріальні засоби, призначені для якої-небудь мети.

Фондова біржа — ринок цінних паперів.

Фондовий капітал — капітал, вкладений у цінні папери (при­дбання акцій, облігацій).

Формуляр — бланк, до якого вносять основні відомості про

г щось.

Франчайзі — дрібний підприємець, який відкриває свою спра­ву під керівництвом великої торговельної або промислової фірми.

Ф'ючерсна угода — термінова угода, яка передбачає купівлю-продаж права на товар з постачанням у майбутньому. При цьому партнери не передають один одному цінності, які купуються або продаються. Мета угоди — одержання різниці в ціні за період між укладенням контракту і його виконанням.