Літера Г

Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: г а дка, гей, мог у тній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газ е та, генерал, гр а мота, Єв а нгеліє; Г е гель, Гом е р, А нглія, Га а га, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-, -лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агіт а ція, агр е сія, гориз о нт, магаз и н; геогр а фія, геол о гія, педаг о г, кілогр а м, фотогр а фія (див. ще § 87).

§ 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: а ґрус, ґ а ва, ґ а зда, ґандж, ґ а нок, ґат у нок, ґвалт, ґвалтув а ти, ґ е ґати, ґедзь, ґелґот а ти, ґерґот а ти, ґерґот і ти, ґ и ґнути, ґирл и ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґ о ґель-м о ґель, ґрасув а ти, ґр а ти (іменник), ґратч а стий, ґр е чний, ґриндж о ли, ґрунт, ґ у дзик, ґ у ля, джиґ у н, дз и ґа, дз и ґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґ а н, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренл а ндія й Ґренл а ндія, Гібралт а р і Ґібралт а р; Гаріб а льді й Ґаріб а льді, Г е те й Ґ е те.