При творенні нових слів та їх форм певних фонетичних змін зазнають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі.
1 Перед суфіксами -ськ( ий ), -ств(о) змінюються приголосні [г], [ж], [з], [к], [ч], [ці [х], [ш], [с]:
а) х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): птах — птаство, товариш — товариський, товариство, Одеса — одеський;
б) г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Париж — паризький, Ладога — ладозький, боягуз — боягузтво, Кавказ — кавказький;
в) к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): козак — козацький, викладач — викладацький, молодець — молодецький, молодецтво.
Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) зазнають змін лише у вимові, а на письмі зберігаються: брат — братський.
Примітка. У деяких прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, приголосні [г], [к], [х], [ш] перед суфіксами - ськ(ий), -ств(о) не змінюються: казах — казахський, тюрк — тюркський.
2. При творенні іменників із суфіксом -ин(а) змінюються групи приголосних:
а) -цьк- на -чч-: козацький — козаччина, донецький — Донеччина (але: галицький — Галичина);
|
|
б) - ськ-, -ск-, -сок- на -щ-: полтавський — Полтавщина, пісок — піщина, віск — вощина.
3. При творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан- групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-([шч]): віск — вощаний, вощанка, дошка — дощаний.
4. При творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-([шч]), а -зк- на -жч-; вереск — верещати, простити — прощати, брязк — бряжчати.
5. При творенні форми вищого ступеня прикметників та прислівників за допомогою суфікса -ш(ий) приголосні [г], їж], [з] змінюються на [жч], а приголосний [с] — на [шч] (орфогр. щ): дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, високий — вищий (вище), але: легкий — легший (легше). Це стосується також дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: вужчати, дужчати.
6. Приголосні основи [/с],[ї(] перед суфіксом -н- змінюються на -ч-: вік — вічний, вічність, вічно; молоко — молочний; місяць — місячний; пшениця — пшеничний.
Примітка. Виняток становлять слова: торішній, дворушник, соняшник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), мірошник
Розділові знаки у реченнях з уточнювальними