Складне речення

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, поєднуються в єдине смислове, граматичне та інто­наційне ціле: Сад посаджено, і сонце встало, і грає далеч генієм людським (Рил.).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і про­стим: вони виражають відносно завершену думку, мають граматичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами простих речень складні речення є досконалим спо­собом формулювання, вираження й повідомлення думок.

«Будівельним матеріалом» для складного речення є прості речення: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. (У цьому реченні можна виділити дві частини, які характеризуються відносною самостійністю.) Частини склад­ного речення з'єднуються в єдине ціле за допомогою сполуч­ників, сполучних слів (відносних займенників та прислів­ників), інтонації, порядку розташування частин, змістової співвіднесеності.

Частини складного речення поєднуються сполучниковим і безсполучниковим зв'язком:

Складне речення

Сполучникове Безсполучникове

Складносурядне Складнопідрядне

У межах сполучникового зв'язку виокремлюють:

спосіб сурядності (коли частини складного речення поєднуються за допомогою сурядних сполучників як рівно­правні незалежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову і структурну самостійність);

спосіб підрядності (коли одна частина пояснює дру­гу, доповнюючи або розкриваючи її зміст як частини складно­го речення). Синтаксично залежну частину складного речен­ня називають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядне без головного існувати не можуть. Засобом вираження зв'язку в таких конструкціях слугують підрядні сполучники і сполучні слова, які не вжи­ваються ні в складносурядному, ні в простому реченні.

При безсполучниковому зв'язку частини складного ре­чення поєднуються в єдине ціле за змістом та інтонаційно.