Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст

Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.

Економ піднес; приріст насел (сер трив життя більше 30 р.)- один з чин. велика смертність дітей, високий відсоток смерт дорослих через епідемії, голод, війни(16.ст. у Франції 13 голодів). Причини демограф. зростання: покращення умов проживання, розвиток торгівлі і транспорту; гігієнічні умови: деревяна підлога, будинки з цегли. Також відбувається зростання міст. Найбільшими були: Антверпен, Париж, Неаполь, Венеція. Поступ у техніці - ткацький верстат, доменна піч, друкарський станок(Гутенберг), водяний млин, вітряк. Вже у 16 ст. вітряки мали такий пристрій, що змінював напрям вітру. У гірництві було винайдено механізм для відкачування води з шахти. У 16 ст. вже відлив гармати. Набули пошир «аркебузи». У с/г збільш к-ть метал знарядь- коса. Збільш обсягу орних грунтів(висушування,вирубування,колонізація). Поділ праці, виникн мануфактур-3 види мануфактур: розсіяна(деталі в різних місцях), змішана, централізов. Наймана праця – одна з основ капіталістичної економ. ВГВ - революція цін (на продукти в 4 рази, а дорогоцін метали дешеві), харчова р-я- з 16 ст шоколад. Відбув деформац структури суспільства- виділяються- дворяни. 3 стани: духовенство, дворянство, третій(міщанство, селянство). Дворянство поділялося на: «старе» дворянство –прибутки зі своїх помість + військова служба(ідальго) та «нове» дворянство – орендарі, будувало мануфактури, зв'язок з ринком. Анобльовані- вихідці з неблагородних станів(мантії у Фр) Між селянами також відбулося розшарув: верхівка(могла бути найманою), середні, безземельні. Міщанство: купці, ремісники, інтелектуали (лікарі, юристи,освітяни). Криза аграрно-ремісничої цивілізації(фактори): 1) розв. торгівлі і зростання виробництва 2) доходи із землі + прибутки від торгівлі і підприємницької д-сті 3) господарство набирає рис товарно-грошового 4) розшарування суспільства.

Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.

Посил центрацізаційних тенденцій. Абсолютна (персональна, ренесансна, нова) монархія - переважна форма правл. Позитив абсолютизму: 1) стримув сепаратист прагн феодал знаті 2) змінював ф-ї старих органів управлін на місцях 3) формування сильної центральної влади 2 типи абсолютизму: 1) імперський (Англія, Франція, Іспанія) 2) регіональний (Італія, Нім. землі). Франц: ранній абсолютизм з 2-ї пол 15 ст. поч 16 – розквіт за Франциска І(1515-1547)-не скликав Ген штати, необмеж влада. Гол орг упр – королівська рада. Поч 16 ст – 8 тис чиновників, сер 17 ст – 46 тис чиновн-кожен 400-й житель – чиновн. Іспан: вузькість соц бази абсолютизму– підтрим короля лише дворянство. Джерело прибут–створ армії. Зовн політ – пріорітет і Габсбурги хотіли гегемонії в Європі. Англ: Генріх 8 Тюдор( 1509-1547) –намісн Христа на Землі. Нім: конгломерат різни держ і політ утвор +чимало земель нал церкві. Нім землі входили до СвРІмп. Дорадчий орган(єдиний)– Рейхстаг, який з 1485 збирав щорічно. Корол влада обирал колегією курфюрстів –князі-виборці(7) Габсбургів, Люксембургів, згодом лише І. Наявн князівського абсолютизму сприяло децентралізац. Вестфальський мир 1648, який заверш 30-л війну, оформ роздробл Нім на 2 ст. Італія: такий же як в Нім тип абсолютизму. Швейцар: Після 30-л отрим права суверен держ. Нідер: (вплив Габсбургів) відбул І буржуаз револ 1566–1609-заверш утвор Республ об’єднан провінц 1648 визнана. Місце короля посіли Ген Штати. Відб процес формув сучасн націй, в основі якого політика абсолютизму, інтенсивний екон р-к: