Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – пер. пол. 16 ст

На поч 16ст. нім землі у складі СвРІ.Форм правл- монархія. Не було нац. Династ. Імпер влада неспромож об’єд політ роздроб земл Нім. На поч 16ст. вона склад з окрем земель: курфюрств, герцогств, маркграфств, графств, яякі очол незалеж правит– світські князі, які ворогували. Вони мали свої закони і військо, вели війни, укладали мир, могли судити і карати своїх підданих. Багато нім земель належ церкві – т. зв. духовним князям. Не було загал політ й культурн центру, спільних органів управл, армії, системи фінанс. Єдиним загальноімперським дорадчим органом був рейхстаг, який з 1485 скликався щорічно. Рішення рейхстагу після схвалення імператором набули сили закону. Нім славилась як країна міст, яких на поч 16ст. тут було близ 3тис. У містах уся влада належала патриціату. Середні і дрібні городяни становили бюргерську опозицію, яка боролася за участь в управлінні містом. У найважч станов були найбідн жит – плебеї.

У Нім с/г залишалось феодальним, а в місті на поч 16ст. вже поширювал капітал відносини. В ремесла проник торгово-лихвар капітал. Склад-ся розсіяна мануфакт. Дрібн виробник почав працюв на скупщика. У кораблебуд і гірничій промис складається централізована мануфакт. У гірничій справі Нім. стояла на першому місці в Європі. Попит на метали вимагав нових капіталовкладень. З‘явились фірми Фуггерів, Гохштеттерів, що викупили у імператора гірничу регалію. Вони ж проникли в Австрію, Чехію, Угорщину. Нім ще зберігала своє становище в сухопутній торгівлі. Політична роз‘єднаність земель теж не сприяла господарству. Пд-нім міста більше тяжіли до Італії. Капітал відносини поступово впливали і на селян. Все більше вирощувал льону, технічних і продовольчих культур. Проник на село і лихварський капітал. Землевласники збільш старі селянські повинності і створюв нові – при вступі в шлюб, в спадщину, при продажі майна.