Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти

Протестанство –віровчення поза правосл. і катол церквами. Сформувалося під час рефо-ції 16 ст.Уранньому проте-змі 16-17ст. були такі ОСНОВНІ напрями: лютеранство, кальвінізм, англіканство, унітаризм, анабаптизм. Анабаптисти -послідовники селянсько-плебейського громадсько-релігійного руху, що в час Реф-ції протистояв не лише феодально-католицькому, а й бюргерсько-протестантському табору.В історії анабаптизму розрізняють 2 періоди. У 20-ті pp. 16ст в Саксонії та Швейцарії анабаптисти спочатку були сектантами, які вірили в близьке «друге пришестя» і пасивно мріяли про встановл на землі тисячолітнього правління Христа. У період Селян війни в Нім більшість анабаптистів пішла за Мюнцером. Вони склали революц партію, яка намаг лише своїми силами, не очікуючи «спасителя», встанов на землі «царство Боже». Після перемоги союзу феодалів і бюргерів анабаптисти зазнали жорсток пересліду. Значну їх частину спалено. Деякі після поразки поверн до ідеології пасивності, непротивленства. Відповідно до реліг принцип анабаптизму особиста віра може бути вищою не лише за церкву, а й за Святе Письмо. Анабаптисти запереч напередвизначеність, першорідн гріх, а деякі з них—і трійцю, схиляючись до унітаризму. У реліг обрядах анабаптисти вбач лише умовні символи, які не мають ніякої надприродн сили. Вважаючи, що прийняття релігії повинно бути усвідомленим, 1525 вони запровад хрещен дорослих. Ті, хто хрестилися немовлятами, хрестились повторно, перехрещувались (перехрещенцями). Відкинувши церковну ієрархію, анабаптисти в своїх громадах дотримув реліг рівності всіх віруючих. Переслідув цієї церковн групи тривало до 18ст. Менонітизм –один із найстаріш напрямк у протестантизмі. Виник у 1530-х рр.. в Нідер на базі громади анабаптистів. Назва поход від ім керівника Менно Симонса -голландського катол священ із Фрісландії. Праці «Основи християнського вчення», «Про трійцю». Офіційно вчення Менно затверди на Дарській конференції 1632 де було прийн документ «Декларація головних статей нашої спільної християнської віри». Основні положення у докум: спасіння особистою вірою, відсутність священства. Специфічними рисами віровчен менонітів були догмати про усвідомл хрещення(шляхом обливання), другому приході, покаянні, причасті, церковн відлученні, відмовл від військ і держ служби. Соціальною базою менонітів виступ непривілейов шари суспільства, згодом соц склад поповнився буржуазією.