Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова І та Карла І

Єлизавета заповіла престол сину страч нею Марії Стюарт-Якову-запанув династ Стюартів. Прагнули встанов в країні абсолют монарх. Свою корол владу сприйм як дарован Божою милістю, тому будь-які спроби обмеж розцінюв як зазіх на неї. Стародав права парлам вважал поступками з боку монархів, що їх можна й забрати назад. Ч инники кризи: 1. звуж соц. бази абсол, а саме: анг. дворян розкол, а саме на нього спирав король; нове двор тісніше співпрац з буржуаз і виступ проти корол. 2. Зміна у співвіднош сил в парлам. 3. Поява на престолі інш династ(шотлан). 4. 1603-1629 протистоян між корол і парлам: обмін заявами. Яків І Стюарт(1603-1625) своєю політик виклик невдовол більш громад. Ставши на бік англікан церк, він учин гонін як на пуритан, так і на катол. Останні організ проти нього “ порохову змову ”(хотіли висад в повітр парлам, коли там знаход король), але невдало. Проти Якова виступ й шотланд, обурені введен англікан церкви. Він кинув виклик і парлам-постійними поруш конституц законності, стягуван нелегітимн подат, зовн політ, спрямов на підтрим катол країн. Після Якова І його син Карл І(1625—1649), який за особист якост кращий від батька, але продовж його політ. 1629 –розпуст парлам. Почал– т.зв 11-р тиранія. Карл І потреб кошт для продовж воєн проти Ісп та Франц. За перші 3 р свого правл він ІІІ склик і розпуск парлам: І дав йому незнач суму, ІІ взагалі відмов, а ІІІ ладен надати кошти за умови, що король підпиш «Петицію про права”, яка відновл й підтвердж всі здобуті англ-ми права, а саме: 1. король не мав права збир подат без згоди парлам; 2. не міг нікого піддати страті без згоди парлам; 3. не повинен створ надзвич судів; 4. не мав права влаштов військові постої. Підпис цей докум, Карл І не збир його викон. Тільки-но було виділен кошти, він зігнорув умови договор і протягом 11 р не склик парлам. Для покрит витрат він пошир на всю Англ кораб подат(щитові гроші)-обов'язок прибереж обл утрим флот. Для придуш невдовол розшир діяльн надзвич судів(“верховна комісія”, “зоряна палата”).Почал масова еміграц до Пн Амер. Занепок Карл I заборон її під загроз жорсток покарань. Поштовхом до відкрит виступ проти корол стала спроба насадити Шотлан англікан церк. Перше богослуж в Единбурзі було перерв віруючими, а згодом (1637) шотланд стали до зброї, щоб захист свою церкву (пресвітеріанську). Король виріш придуш цей виступ силою. Війна набула затяжн ха-ру. Ресурси Карла І швидко вичерпа, і він змуш 1640 склик парлам, щоб отрим згоду на збир нових подат. Цей парлам увійш до істор під назв Довгий, оскільки його члени домогл від короля згоди, що не будуть розход доти, доки самі не визнають це за потрібне.