Встановлення конституційної монархії в Англії

1689- утвердж парлам конституц монархії. Монарх прав, але не управ-народ може усун недостойн корол. 2 конституц акти парлам: Білль про права 1689 і Акт про престолонаслід 1701. Білль визнач провідн роль парлам в систем держ органів. У ньому сказ-припин закон або викон закон корол повелін без згоди парлам незаконно; не можн роб вилуч закон королів повелін; стяган збор на корист корон без згод парлам незакон; набір або утрим постійн військ в мирн час інакше, як за згод парлам, супереч закон. Докум ствердж, що вибор в парлам повин бути вільн, що пар-лам скликатиметься часто, що проголош свобод слоа, дебат. Акт про престолонаслід -престол перейд якщо нічог не змін, до нім княз Ганновер династ. Він не тільк встанов поряд престолонаслід, але і міст у собі подальш уточн прерогат законод та викон влади. Так, особа, яка вступ на корол трон, повин приєдн до Англікан Церк і не підтрим ніяк зв'язк з Папою. Подальше обмеж корол влади вияв в тому, що корол не мав прав без згоди парлам виїздза меж Англ, що особ, яка народж за меж Англ, не могла бути член Таємн ради, депут парлам, займ взагалі відповідальну посад в держапараті, що всі акти корол потреб підпис відповідн міністра. Ці конституц акти визнач правов статус парлам і корол, а також сформулюв основ принцип парлам конституц монархії: 1) парламентаризм-відповідальн уряд перед парлам-«парлам вище корони» 2) парламе-єдин законод орган 3) розділення влади 4) незмінність суддів 5) гарантії основн свобод у парлам(свобод слова, дебат, вибор). Англ буржуа, зібравш з силами, намаг встанов своє політ панув шляхом нов компроміс з лендлордами. Цей процес супроводж еволюц британ конституц монарх, основн напрямками якої були подальш обмеж корол влад, утвердж нових принцип взаємовіднос викон і законї влади у вигляді «відповідального уряду». Ці зміни не були оформл новими конституц актами, а складал в ході політ практики у формі прецедентів.