Перші англійські колонії Північної Америки

На початк не заснов постійн колон. До др пол 16ст протистоян між європ країн не призвод до велик сутич. З др пол 16ст годовн ворог ісп-порт колоніал сист стає Англ. Головн форм колоніал активн Англ-підрив іспан монопол на торг з колон Амер. Ісп корабл ставали здобич англ пірат. 1578 -Френсі Дрейк(перш англ, що здійсн навколосв подор, пірат) захоп ісп кораб з багатим вантаж біля Перу. 1587 -Дрейк напав на ісп портов місто Кадіс. Філіп ІІ видав указ на спорядж військ ескадри на Англ. 1588 -англ флот перем неперемож армаду. Активіз колонізатор діяльн Англ. 1585 -в Пн Ам на о-ві Роанок заснов перш англ. Колон- Вірджинія (на честь Єлизавети І-навинна). 1590-у Вірдж жодного англ. колоніста. За Якова І ств акціонер кампан-Лондонська,Плімутська. В 1606 отримали від корол жалув грам на відкрит нов територ. Гол волод нововідкр земель става корол. Узбер Пн Ам поділ на 2 част-Вірдж і Нова Англ. Ці колон віддав корол 1/5 здобут дорогоц метал. Колон поділ за типом власн. Королівська колон. 1606-Лондон комп відправ перш парт колон(105 чол). 1607-на р Джеймс колон заснув м Джеймстаун-прше пост посел англ. Сист влад у Вірдж:-корол-власник;губернат-втіл його політ;рада при губер-постійн дорадч орган, членів якої пропон акціонер компаній;збори колонії-форм з представ ради+по 2 від кожн плантац. Губернатор збир збор раз в рік-має прав вето. Сусп-во: 1) корол адмін на чол. з губерн 2) англ джентрі, представ акціонер комп, фрімени колон(самі заплат за те,щоб добр до Ам) 3) особи, що прибул за рахун акціонер камп. З ними уклад догов на 7р-вони мали вик всі доруч роботи за харчування-їх назив- сервенти. 1616-преша велик парт тютюн відправ в Англ. У Вірдж поч виник тютюн плантац. Поч викор прац постійн рабів. 1619- голанці прод першу парт чорн раб англ. Як власн, король роздав земл арис-там.1632-Карл І подар Сесілу Калверту(лорд Балтімор)тграмот на волод Пн част Вірдж. Він назв її Меріленд -наз провінц. Лорд вважався феод сеньйором. Існув колект орг управ- рада фріменів. Він катол, тому видав указ про віротерп. 1681-Карл І подар родин Вільяма Пенна харт на земл, які утвор Пенсільванію (осередок Філадельф). До власницьк колон належ Пн і Пд Кароліна(на честь Карла ІІ). Корпоративні колон -хар-ні для зем, що приляг до франц волод. Засновн члени реліг гром, які емір в Ам і зайн земл, що ще не були розд нов власникам. 1620-група пурит приїх на кораб « Травнева квітка » і заснув посел Новий Плімут -висад 22.12-цей день відзнач в США як День батьків пілігримів. Восени 21 зібр свій перш врож і влашт свято подяки (з 1863-кожен ост четв лист). Х-ні азнак корпорат колон 1) виборн влади-рада з 5 представ, рада фріменів2)сервенти до політ діяльн не допуск. Вільні колн-ти ділил між собою земл 3) особи ін. вірув виганял. 1636 -звід закон «Великі основи». Городн, садів-важл форм господ. 8 посел (потім стал колон)-Род-Айленд,Мен,Нью-Гемпшир, Коннектикуд. Заснов Род-Айленда- Роджер Вільямс 1636. Тут принцип віро терп. Земл купув в індіан. Нью-Гемп та Мен -слабозасел і поглинуті колон Масачусец. 1641 -Звід свобод-вища закон влад-загал збор фріменів; непрямо узакон рабство, вище адмін. І викон влада-магістрат.