Особливості німецького та італійського Просвітництво

Нім просвіт розгляд себе як своєрідн місіонер поклик відкрит люд очі на їх природ і признач, направ їх на шлях одухотвор істин. Почат просвітн зв'яз Християном Вольфом систематиз і популяриз навчан Лейбніца. Вперше в Нім створ систем, що охоп основн област філософс знан. Емануїл Кант(1724-1804) -його творч еволюц від пробл природознав й загальн "метафізи" до проблем людин. Концепц самовизн особ і народ. Прабатько сучасн. націонал. Концепц світ союз незал правов держ Поділ власн, про право всесвіт громадянства. Гердера навч про розв, про прогрес людств. Перш спроб викл це з'яв роб"Ще одна філософія історії для виховання людства"(1774). Італ просвіт переб під значн вплив теорії франц просвіт, але характер рис Просвітн в Італ була спадщ епох Відродж. Італ просвіт довод висув пит, що залиш поза полем зору їх побратим у Франц. Просвіт причин занеп Італ вваж політ роздробл невиріш земел пит-Італ відстал й в основн с/г країн, та засил церковн догм у культурн житті. Просвіт надав всіляку підтрим государ у реформатор діяльн й найчаст самі були авторами цих реформ. Доля вияв набагат сувор до італ просвіт, чим у Франц або в Англ. У жодн з європ держ реакц не проявл з такою сил, як на Апеннінах. Просвіт вимаг ліквідац всіх перешк, що стояли на шляху розвитк. Центр просв-універи. Антонія Дженовезі -ідея необхід ліквід внутр мит в меж півостр. Цезаре Беккарія -Про злоч та покар-проти смерт кар, за пожит увяз.

Особливості ідеології американського просвітництва.

Одним з політ діяч тодішн анг колонії був Джейм Оттіс (Масачусетс)–автор«Виклад і обгрунтуван прав британ колоній». Один з перш запроп теор прав колоніальн народів: запереч зверх одного нар над інш, відст ідею рівноправн колоніст та метрополії. Виріш колоніальн пробл-інтеграц колон і метрополії в єдину світов конституц монарх. Одним з головн аргумент на кор її створ був етнічн факт(кровна спорідн жител метропол і колон). Англ-амер філос Томас Пейн -1776–«Здоровий глузд»- головн трактат амер револ-обґрунтов концепц незалежн і республіканізм.«Доба розуму» 1793- х-рна фраза, яка поясн його ставл до всього: «моя батьківщ – світ, моя релігія – чинит добро». Запереч ідею Оттіса про націон єдність: особи англ. походж стан 30-60% насел колонії, тому довод помилков твердж, що Англ– батьківщ колоніст, вваж батьківщ всю Європ. Запропон концепт права народ на повстан аж до утвор незал держ.