Початок Великої Французької революції

Ген штати не збир з 1614. У ситуац кризи, що охоп країну, всі чекали від них якихось суттєв змін. Вони поч роботу 5 трав 1789 у Версалі. 270 депут–від двор 291–духів 572–третій стан. Король розрах, що робота штатів обмежиться схвален його пропозиц щодо податк реформи, але від самого початк події розгорт зі ін сценарієм. Перед виступ короля було оголошено, що голосува відбув постаново, тобто кожен стан матиме 1 голос. Депутат третього стану виступ прити цього, бо в такому випад вони б мали 1 голос, а привілей стани-2. Предст 3 стан запроп провест спільн обровор, щоб 1 деп=1голос→деп привілей станів(деякі)приєднались→17 черв вони оголос себе Нац зборами і проголос, що вони вваж за необхід ліквід абсолютизм у Фр. Король скас це ріш, але деп дали клятву не розход, поки не створ для Фр констит. (9 лип вони оголос себе Установ зборами, завд яких було створ у Фр нов держ лад. Будь які дії короля тепер сприйм з обуренням. Навіть війська поч підтрим парижан. Створ Париз комітет – фактично муніципальне управління містом, який організ Нац гвардію. 14 лип вел натовп заволод арсеналом, і вже озброєний, руши до держ тюрми-фортеці, військ гарнізон якої підтрим корол(Бастилія). Цілу ніч парижани святкували перемогу. Король змушений визнати установчі збори і вивести війська з Парижу. Революц швидко пошир провінціями.