Прийшовши до влади, король Генріх 4 зумів припинити ворожнечу та вивести Францію з післявоєнного хаосу. За Генріха ІV зміцнів абсолютизм після війн. Зумів підібрати собі розумних і енергійних міністрів – Сюллі, Лафемма. Головним вони вважали землеробство. Був упорядкований збір податків, осушувались болота, заохочувалось вирощування нових культур – кукурудзи, буряків. Селяни були звільнені від боргів, що нагромадились за час воєн. Заборонено було продавати знаряддя праці і худобу за борги. Уряд заохочував виробництво шовку – садились тутові дерева. Були створені державні мануфактури, яким надавались субсидії – по виробництву шовку й оксамиту, гобеленів і сап‘яну, шкіри й меблів, мережива, прикрас. З‘явились привілейовані мануфактури. Проводилась політика протекціонізму. Висока якість і художні цінності виробів гарантували їм збут за межами країни. Покращені були дороги, налагоджена пошта. 1593-1595рр. «Рух кроканів» (гризунів), тому що збирачами називали збирачів податків. Це повстання було придушене.
|
|
- було заборонено сеньйорам обкладати селян податками
- знижено податок-талья, що посприяло вищій продуктивності.
У 1599 р. був запроваджений митний тариф, а у 1601 р. була створена торгова компанія під керівництвом Лафемма. У 1604 р. була заснована Ост-Індська компанія за взірцем англійської. Почалась колонізація Канади. У 1604р він запровадив щорічний податок «Полета», який закріпив спадковість посад чиновників. Цей податок приносив в держ казну 1 міл. Ліврів.
Зовнішня політика Генріха ІУ була спрямована проти іспанських і австрійських Габсбургів. Його союзниками були протестанські князі Німеччини. Генріх ІУ проектував створення в Європі антигабсбургської коаліції у складі Франції, Англії, Голландії, князів Німеччини і Скандинавських країн та Швейцарії. Але в розпал підготовки до війни у 1610 р. Генріх ІУ був убитий одним із войовничих католиків Равальяком. Це був 10-й замах, підтриманий Іспанією.
На Генріха 4 було 10 нападів, а на 11 був вбитий. В історію ввійшо як добрий король. Став творцем ідеї релігійної толерантності. Історики вважають, що його політика була спрямована на зміцнення абсолютної влади в Франції