Кількісний (кардиналістський) підхід до аналізу поведінки споживача. Правило максимізації корисності

Кардиналістський підхід пояснює споживчий вибір на основі Теорії граничної корисності, тобто кількісного порівняння граничних корисностей благ, між якими обирають споживачі.Корисність – здатність блага задовольняти потреби людини.

Виділяють загальну корисність (TU) – сумарна корисність від всіх спожитих благ; та граничну корисність (MU) – корисність від останньої спожитої одиниці блага. MU=∆TU/∆Q = TU2- TU1 / Q2 - Q1 Закон спадної граничної корисності: кожна спожита одиниця блага приносить граничну корисність меншу ніж попередня.TU=max; MU=0 Оптимум споживача згідно Кардиналістського підходу передбачає, що споживач розподіляє свій обмежений доход таким чином, що кожна грошова одиниця, витрачена на споживання товарів, приносить споживачеві однакову граничну корисність. Правило максимізації корисності: MUx / Px = MUy / Py Правило, відповідно з яким можна максимізувати задоволення потреб, заключається в такому розподілі грошового доходу, споживача, при якому остання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду продукції, приносила б однакову граничну корисність.