Походження та примітки

ЗАСВИСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ (Пісня про перемогу під Корсунем).

Записано в 60-х роках XIX ст. в Галичині. Друкується за зб. Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси», ч. I, стор. 25.

Це одна з кращих пісень української народної поезії; записано пісню багато разів у різних районах Української РСР, що свідчить про її популярність. Особливо поширений скорочений варіант пісні (див. зб. «Українські народні пісні», К., «Мистецтво», 1951, стор. 21—22).

В основі пісні лежить справжній факт — історична перемога українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького під Корсунем 16 травня 1648 р., де військо польської шляхти було розбите, а його керівники (коронний гетьман М. Потоцький і польний гетьман М. Калиновський) взяті в полон.

Джерело

· Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с.

Тематичні розділи

· Історичні пісні

· Визвольна війна українського народу 1648—1654 років. Возз’єднання України з Росією

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА, ЗАКУВАЛА СИВА

Закувала зозуленька,
Закувала сива, —
Виряджала на Далекий Схід
Мати свого сина.
Виряджала синочка,
Крізь сльози клялася:
«Будь такий, як Щорс, Чапаєв,
Щоб ворог боявся!
Ой ти, сину, ти, єдиний,
Пильнуй, як орлиця,
Щоб не міг ворог народу
В нашій землі скриться!
Гей, щоб нашая границя
Стала, як та криця»...
Ой поїхав же єдиний,
В його ж нова сила, —
Не одного самурая
Його куля вбила!

Походження та примітки

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА, ЗАКУВАЛА СИВА.

Поширена в 30-х роках народна пісня. Записано в 1939 р. в м. Черняхів, Житомирської обл. З матеріалів Інституту МФЕ АН УРСР.

Джерело

· Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с.

Тематичні розділи

· Історичні пісні

· Будівництво соціалізму в СРСР. Оборона батьківщини. Боротьба проти фашизму

НЕ ВІТРИ ТО ЗАВІВАЛИ

(Пісня про К. Є. Ворошилова)

Не вітри то завівали,
І не грім то загримів, —
То луганці вирушали
Та й на білих хижаків.

Гордо, сміло йшли до бою
З інтервентом битись злим.
Бились з білою ордою,
Бились, як орли.

І ревли кругом гармати,
Ворог нас обліг, як дим...
Та Луганськ орді проклятій
Не віддав наш командир.

Щоб добити вражу силу,
Уперед повів полки
Бойовий наш Ворошилов,
Наш луганський робітник.

Коні наші швидко мчали,
Клим попереду летів...
Ех, та й били! Ну й рубали
Офіцерів-біляків!