Дивлюсь я на небо

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав!

Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у сонця, у зірок прохать,
І в світі їх яснім себе показать. *

Бо долі ще змалу здаюсь я нелюбий, —
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей!
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не знаю,
І гірко, і марно свій вік коротаю;
І в горі спізнав я, шо тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше,
Я очі на небо, — мені веселіше!
І в думці забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.

Та й дайте ж бо крилля, орлячого крилля,
Я землю покину — і на новосілля.
Орлом бистрокрилим у небо польну
І в хмарах від світу навік утону. **

ГОРІЛА СОСНА, ПАЛАЛА

Горіла сосна, палала, (Двічі) Під ней дівчина стояла, (Двічі)

Під ней дівчина стояла, (Двічі)
Русяву косу чесала: (Двічі)

— Ой коси, коси ви мої, (Двічі) Довго служили ви мені. (Двічі)

Більше служить не будете, (Двічі)
Під білий вельор підете. (Двічі)

Під білий вельор, під хустку, (Двічі) Більш не підете за дружку. (Двічі)

Під білий вельор, під вінець, (Двічі)
Більш не підете на танець. (Двічі)

Горіла сосна ще й явір, (Двічі) Сподобав ми ся кавалір! (Двічі)

Зацвіла в долині червона калина,
Ніби засміялась дівчина-дитина.

Любо-любо стало, пташечка зраділа
І защебетала. Почула дівчина.

І в білій свитині з біленької хати
Вийшла погуляти у гай на долину.

І вийшов до неї з зеленого гаю
Козак молоденький, цілує, вітає.

І йдуть по долині, і, йдучи, співають,
Як діточок двоє під тую калину.

МІСЯЦЬ НА НЕБІ

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.

Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов,
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.

Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день.
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?