2015-09-06
573
Виникаючи з насущних потреб суспільства і розвиваючись разом з ним,логіка, у свою чергу, має на нього зворотній і більш -менш значний вплив. Її соціальне призначення і роль у суспільствівизначаються насамперед її природою і тим місцем, яке вона займає взагальній системі культури.
Під культурою взагалі розуміється сукупність цінностей накопиченихлюдством. При цьому маються на увазі не тільки результати матеріальної ідуховної діяльності людей, але і засоби цієї діяльності, і способи їїздійснення. Логіка, як це очевидно, відноситься до духовного компонентакультури і лише через нього так чи інакше втілюється в тих чи іншихелементах матеріальної культури. Але яке вона займає місце? Будучиоднієї з найстарших і найважливіших наук в історії людства, вона входитьневід'ємною складовою в систему наук, що утворюють інтелектуальнеядро духовної культури, і разом з ними виконує різноманітні івідповідальні функції в суспільстві. У цих соціальних функціях логікивиявляється її сутність і глибока специфіка як науки. Основними з такихфункцій виступають наступні.
1). Пізнавальна функція. Як і будь-яка наука взагалі, логіка маєсправу з відкриттям і дослідженням об'єктивних законів, з тією лишесуттєвою різницею, що це законине зовнішнього світу, а мислення. У цьому розумінні, займаючи важливе місце в загальнійсистемі пізнання світу, логіка виконує насамперед загальнонаукову --пізнавальну функцію, тобто пояснювальну і передбачувану. Вона даєбільш-менш точне пояснення визначеної групи явищ і процесівмислення, а на цій основі - пророкування при яких умовах можливодосягнення щирих знань і які наслідки неправильного ходуміркування.
2). Світоглядна функція. Логіка, як відзначалося вище, особливанаука. Якщо в природних і суспільних науках мислення служить лишезасобом пізнання дійсності, то в логіці - безпосередньою метоюпізнання. Тому, розкриваючи закономірності мислення як однієї з найважливішихсфер дослідження поряд із природою і суспільством ця наука тим самим вноситьсвій, вагомий внесок у те чи інше рішення фундаментальноїфілософської проблеми - відношення мислення до буття. Отже, вонабере активну участь у формуванні світогляду людей - більш-меншстрункої сукупності їх узагальнених поглядів на світ у цілому і на ставленнялюдини до цього світу. Ось в якому сенсі йдеться про її світоглядноїфункції.
3). Методологічна функція. Як і будь-яка теорія взагалі, логічнатеорія, будучи результатом попереднього пізнання свого об'єкта,стає засобом, а отже і методом його подальшого пізнання. Алеяк дуже широка теорія, що досліджує процес мислення,виявляється у всіх науках без винятку, логіка забезпечує і їхвизначеним методом пізнання. Це справедливо вже по відношенню дотрадиційної формальної логіки, основу якої складає теоріяумовиводів і доказів, що обслуговує науки методами одержаннявивідного знання. Це ще більш справедливо у відношенні символічноїлогіки, що розробляє нові спеціальні математичні методирішення розумових задач. І звичайно, це особливо справедливощодо діалектичної логіки, вимоги якої і є, по суті,вимоги найбільш загального, діалектичного методу, який використовують багатонауками.
4). Ідеологічна функція. Зароджуючись і розвиваючись у класовомусуспільстві, логіка ніколи не була нейтральною в ідеологічній боротьбі. Вонаслужила важливим засобом обгрунтування однієї ідеології, знаряддям боротьби зінший. У ній самій завжди розгорталося ідейне протиборство найважливішихфілософських напрямків - матеріалізму й ідеалізму, діалектики іметафізики. Звідси і її ідеологічна функція.
Свої найважливіші функції логіка виконувала на всіх етапах свогорозвитку, хоча виявлялися вони в різний час по-різному. У сучаснихумовах її роль і значення особливо зростають. Це обумовлено двомаосновними обставинами.
Одне з них - це особливості сучасного етапу розвитку самого суспільства.
Цей етап характеризується зростанням ролі наук у розвиткувсіх сторін суспільного життя, її проникненням в усі пори соціальногоорганізму. Відповідно до цього підсилюється і значення логіки, що досліджуєзасоби і закономірності наукового пізнання. Роль науки, а виходить, і логікиособливо значна в нашій країні - в умовах переходу України до ринковоїекономіки, що вимагає осмислення нових, складних і різноманітнихекономічних і соціальних процесів, що протікають у житті суспільства.
Інша обставина - це потреби розвитку науково-технічноїреволюції. Ця революція означає, що наука і техніка переходять наякісно новий і більш високий етап свого розвитку, коли посилюєтьсязначення абстрактного мислення. А в зв'язку з цим зростає значеннялогіки, що досліджує його структуру, форми і закони. Потреба в логіці,особливо символічній, стає все більш відчутною в Росії - уобстановці нового етапу розгортання науково-технічної революції,пов'язаного із широкою комп'ютеризацією виробництва, управління,обслуговування, в умовах інтенсивного розвитку інформатики та інших їїновітніх напрямів.
2. Роль логіки у формуванні логічної культури людини
Із загальною культурою всього суспільства нерозривно пов'язана культураокремої людини. Це засоби, способи і результати тієї чи іншої йогоматеріальної чи духовної діяльності, що передбачає певні зв'язки івідносини з іншими людьми. Сюди входять культура праці, дозвілля і спілкування,політична культура, правова і моральна культура (або культураповедінки), естетична культура і т.д.
У якому відношенні до цих елементів знаходиться логічна культура? Їїне слід розглядати як ще один з елементів такого ряду. Вонабуквально пронизує кожен з цих елементів, входячи в них невід'ємноюскладовою частиною. Аналогічно тому, як жодна культура неможлива безмови, так неможлива ніяка матеріальна чи духовна діяльність людейбез мислення. Звідси - особливе значення логічної культури в житті кожногокультурної людини.
Що ж таке логічна культура? Це культура мислення, що виявляєтьсяв культурі письмового й усного мовлення. Вона включає: а) певну сукупність знань про засоби розумовоїдіяльності, її форми і закони; б) уміння використовувати ці знання в практиці мислення - оперуватипоняттями, правильно робити ті чи інші логічні операції з ними,будувати умовиводи доводити і спростовувати; в) навички аналізу думок - як своїх власних, так і чужих, для тогощоб виробляти найбільш раціональні способи міркування,запобігати логічним помилкам, а якщо вони допущені, знаходити й усуватиїх.? ельства, спорідненість, властивість, укази магістратів, висновки правознавців,все життя, нарешті, тих, чия справа розбирається, і все це повинно бутирозібрано. У цій попередній роботі Цицерон особливо виділяв логічнубік справи: "Той довід, у якому більше допомоги, ніж шкоди, я намічаютьпривести; де я знаходжу більше зла, ніж добра, то я цілком кину івідкидаю. Так мені і вдається спочатку обміркувати, що мені сказати, а потім вжеі сказати ".
У сучасній юридичній практиці широко використовується, по суті,весь багатющий арсенал логічних засобів: визначення (юридичнихпонять), розподіл (наприклад, класифікація злочинів), підведення підпоняття (наприклад, кваліфікація конкретного діяння), версія як видгіпотези (наприклад, як слідча версія), умовивід (наприклад, вобвинувальному висновку), доказ і спростування (наприклад, підчас судового розгляду) і т. д.
Мислити логічно - це значить мислити точно і послідовно, недопускати протиріч у своїх міркуваннях і вміти розкривати логічніпомилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій областінаукової та практичної діяльності, у тому числі і в роботі юриста,що вимагає точності мислення, обгрунтованості висновків. Наприклад вироксуду повинен грунтуватися на ретельно перевіреному фактичному матеріалі.
Для правильного судового рішення важливе значення при розгляді справимає також переконлива, логічно струнка мова прокурора або захисника.
Кращі російські юристи відрізнялися не тільки глибоким знанням всіхобставин справи і яскравістю судових промов, але також суворої логічністюу викладі та аналізі матеріалу і незаперечною аргументацією висновків. Осьнаприклад, як характеризується професійну майстерність відомогоросійського адвоката другої половини минулого століття П. А. Александрова: "Найбільшхарактерним для судового ораторського майстерності П. А. Александрова єтверда логіка й послідовність його суджень, вміння ретельнозважувати і визначати місце будь-якого доказу у справі, а такожпереконливо аргументувати і обгрунтовувати свої найважливіші доводи ". А. Ф. Коніпідкреслював "чарівну логіку" в промовах В. Д. Спасовіча. Строгапослідовність, логічність і переконливість відзначаються в промовах видногоюриста К. Ф. Халтуріна.
І навпаки, мова, що містить логічні помилки, плутана ісуперечлива, утрудняє з'ясування справи, а в деяких випадках можеслужити причиною винесення неправильного вироку.
Для успішного використання логічного арсеналу потрібно в досконалостіним володіти. І тут немає іншого шляху, крім глибокого і вдумливого вивченнялогіки - освоєння визначеної суми логічних знань, виробленнявідповідних логічних умінь і навичок. Можна сміливо сказати: щобстати справжнім, хорошим юристом, потрібні дві речі: висока правовакультура і настільки ж висока логічна культура. І в цьому немає ніякогоперебільшення.
Про те, яке значення має логіка для юристів, свідчатьстенограми матеріалів Конституційного Суду, оскільки вони опубліковані.
Як видно з стенограм, на засіданнях безліч разів вживається самтермін "логіка": "звичайна логіка", "усупереч логіці", "справи логічнооб'єднані "," логічна форма думки ". Використовувалися і спеціальнілогічні терміни: "визначення", "теза", "доказ", "доказ",
"Аргументи", "підстава", "висновок" (чи "висновки"). Робилися посилання на закониі вимоги логіки: говорилося про "підміну тези" (закон тотожності),виявлялися логічні протиріччя в міркуваннях сторін (законпротиріччя), застосовувалося вимогу "або-або" (закон виключеноготретє), йшлося про "достатніх підстав" для висновків (закондостатньої підстави).
Зрозуміло, що рішення суду могло бути правильним лише тому випадку, якщоне тільки його юридичні підстави вірні, але і хід міркувань --правильний. А це і є логічна сторона юридичних доказів.
Характерно, що самі юристи визнають важливість і значення логіки дляюридичної практики. Так, у підручнику "Криміналістика" підкреслено: "Широкоі творчо криміналісти запозичує положення логіки, і особливо такіприйоми логічного мислення, як аналіз, синтез, дедукція та індукція,аналогія, узагальнення, абстракція і т. п. Використання відомостей з областілогіки дозволило розробити "логіку слідства", "логічні основикриміналістичної тактики ". У складних ситуаціях розслідування, говоритьсятам, не можна досягти успіхуу розкритті злочинів без знання законів діалектичної і формальноїлогіки, без уміння слідчого мислити, без здатності його до ймовірнихсуджень, припущень. Стосовно до окремого випадку розслідуваннятам далі сказано: "Достовірне встановлення властивості об'єкта вимагає,таким чином, дослідження різних його проявів, узагальнення спостережень,експериментів, побудови умовиводів про механізм утворення слідів, атакож використання інших форм логічної діяльності ". У зв'язку звикористанням новітньої техніки, заснованої на математичномумоделюванні, відзначається, що при побудові так званихформалізованих мов і створенні автоматизованих систем збору,зберігання, переробки і видачі юридичної інформації традиційнасимволіка математики і логіки модифікується і використовується з урахуваннямхарактеру конкретного об'єктадослідження.
Логіка має велике значення не тільки для криміналістики, але й длявирішення всього спектру юридичних задач, регулювання трудових,майнових та інших відносин, соціального і правового захисту трудящих,пенсійного забезпечення і т. п.
У нинішніх умовах розвитку нашої країни значення логіки для юристівще більше зростає. Становлення правової держави в Україніприпускає висування на одне з перших місць у суспільстві всього комплексуюридичних наук як теоретичної основи правового регулювання всьогосукупності суспільних відносин в умовах переходу до ринковоїекономіці. Має бути також величезна практична робота, пов'язана зприведенням усього різноманітного законодавства у відповідність звимогами ринкових відносин. У зв'язку з цим і підсилюється роль логікиякоднієї з незамінних теоретичних опор юридичної науки і практики.
