Фахівці «Neweco» відзначають, що інфраструктура електронного уряду складається з двох взаємозалежних (інтегрованих, але функціонально самостійних) контурів:
- Внутрішній (службовий) контур – державна інформаційна інфраструктура (державна корпоративна інформаційна мережа);
- Зовнішній (публічний, відкритий) контур – публічна інформаційна інфраструктура, яка забезпечує взаємодію держави з громадянами та організаціями.
У схематичному виді теоретичні складові електронного урядування можна представити наступним чином:
Рис. 1.1. Теоретичні складові електронного урядування
У вищенаведеній схемі в достатньо спрощеній формі наведені зв’язки електронного урядування з трьома головними суб’єктами: з державою (G 2 G: Government – to – Government, Уряд-Уряд), з громадянами (G 2 C: Government – to – Citizen, Уряд - Громадяни), з комерційною сферою (G 2 B: Government – to – Business, Уряд - Бізнес). Іншими словами, електронне урядування щільно охоплює всі три сфери суспільства: т.зв. перший сектор – державні відносини, другий сектор – комерційні відносини, третій сектор – відношення з громадянами, з неурядовими громадськими організаціями, політичними рухами тощо.
З введенням систем «G 2 C» громадяни зможуть менше стояти в чергах за типовою інформацією, довідками і формами. Бюджет заощаджує при цьому кошти, громадяни – час. При реалізації системи «G 2 B» планується автоматизація податкових виплат чи проведення електронних тендерів на постачання продукції. Уряд Швеції з’ясував, що при переході на електронну систему закупівель виходить 50% економія коштів. З введенням до дії системи «G 2 G» відбудеться автоматизація відносин і документообігу між відомствами, по-новому й ефективніше будуть вирішуватися завдання керування роботою апарату, координації діяльності регіональних управлінь і територіальних підрозділів тощо.
Офіційний веб-сайт або веб-портал органу державної влади сприяє поширенню інформації про область, розкриттю її економічного потенціалу, розвитку соціальної сфери тощо.
Таблиця 1