а) діленням терміну поновлення матеріалу на середньодобову витрату матеріалу;
б) діленням середньодобової витрати матеріалу на термін поновлення матеріалу;
в) множенням терміну поновлення матеріалу на середньодобову витрату матеріалу.
Виходячи із матеріального балансу підприємства встановлюють основні джерела поповнення матеріальних ресурсів, серед яких
а) закупівля матеріалів у сторонніх організаціях, власне виготовлення ресурсів;
б) закупівля, власне виготовлення, залишки матеріалів та мобілізація внутрішніх резервів;
в) залишки матеріальних ресурсів на складах підприємства та цехів.
До основних функцій складів матеріально-технічного забезпечення відносяться
а) зберігання готової продукції підприємства, її упакування та відправка споживачам;
б) тимчасове розміщення та зберігання матеріалів та перетворення матеріальних потоків.
в) тимчасове розміщення та зберігання матеріалів та перетворення матеріальних потоків, зберігання готової продукції підприємства, її упакування та відправка споживачам.
|
|
Договір поставки – це договір,
а) в якому обґрунтовується ціна на матеріальні ресурси;
б) згідно з яким постачальник зобов’язується в обумовлений термін передати товар покупцю, а покупець – прийняти і оплатити його;
в) згідно з яким підприємству надається у користування засоби праці за регулярну визначену плату.
8. Побудова служби матеріально-технічного забезпечення за змішаною ознакою передбачає:
а) існування окремих груп, які виконують комплекс робіт з планування, обліку, завезення, зберігання і відпуску матеріалів за кожною товарною групою;
б) виконання кожною групою окремих завдань з постачання всіма матеріалами;
в) існування поряд з товарними групами ряд функціональних підрозділів.
Традиційна система постачання базується на
а) відсутності виробничих запасів на складах підприємства та плановому визначені потреби у матеріальних ресурсах;
б) постачанні матеріальних ресурсів від виробника до робочих місць у певній кількості та у визначений час;
в) визначені планової потреби в матеріальних ресурсах, розрахунку термінів та інтервалу поставки
Система управління виробничими запасами з фіксованим розміром замовлення базується на розрахунку
а) інтервалу часу між замовленнями.
б) оптимального розміру замовлення.
в) мінімального і максимального рівнів виробничого запасу.