Вимоги до оформлення дипломних робіт

Пояснювальна записка дипломної роботи оформлюється на аркушах білого паперу формату А4 (210*297мм).

Текст на сторінці повинен бути обмежений полями: ліве - не менше 25мм, верхнє та нижнє - 20мм, праве - 10мм., з полуторним міжрядковим інтервалом. Шрифт обирається з типів: Times New Roman, розмір шрифту 14пт. Абзац в тексті починається от ступом 12.5 мм.

У дипломній роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри та інші знаки. Всі рядки повинні бути чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дипломної роботи має бути однаковою.

Схеми, графіки, малюнки та формули виконують відповідними засобами текстових та графічних редакторів. В окремих випадках дозволяється виконувати їх за допомогою туші.

При оформленні роботи необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Текст повинен бути розподіленим на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» виділятися великими літерами симетрично до тексту, а підрозділів - малими літерами за виключенням першої великої літери, з якої починається назва. При цьому перенесення та підкреслювання в заголовках не допускаються, крапка в кінці заголовка не ставиться. Розділам присвоюють номер, позначений арабською цифрою з крапкою. Підрозділи повинні бути пронумеровані в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номеру підрозділу, що розділяються крапкою. В кінці номера підрозділу також ставиться крапка. Відстань між заголовками та текстом повинна бути дві строки (не менше 15 мм).

2. Назви вступу, заголовки кожного розділу, висновків, список використаних інформаційних джерел, додатків починаються з нової сторінки, а заголовки підрозділів - на тій сторінці, де закінчується попередній підрозділ, між заголовками та текстом повинна бути дві строки (не менше 15 мм).

3. Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа до останньої сторінки додатку пояснювальної записки, але титульний лист не нумерується. Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті листа.

4. Ілюстрації (рисунки, фотографії, схеми, діаграми, графіки) та таблиці розміщують як на одній сторінці з машинописним текстом, так і на окремих сторінках відразу після посилання на них за текстом. Вони нумеруються арабськими цифрами: перше число - номер розділу, друге - номер ілюстрації або таблиці в розділі. Дозволяється розміщувати ілюстративний матеріал в додатках. Між текстом і ілюстрацією повинно бути одна строчка.

При посиланнях на ілюстрації слід писати «…відповідно до рис. 1.1″ при нумерації в межах розділу. Якщо ілюстрації, розміщені в дипломній роботі, створені не автором, надаючи їх обов’язково слід вказати джерело їх походження.

Рис. 1.1. Фази міжнародних політичних конфліктів

(за матеріалами Павличенко Е. Кризисный менеджмент [64])

5. Таблиці застосовують для кращої наочності й зручності порівняння показників в дипломній роботі. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту над таблицею. Назва таблиці повинна відбивати її зміст, бути точною, стислою. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм., а розмір шрифту не менше 8пт. При перенесенні частини таблиці на ту ж чи іншу сторінку дипломної роботи назву розташовують тільки над першою частиною таблиці. Таблиці, за винятком таблиць додатків до дипломної роботи, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділів. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відділених крапкою. При цьому перша цифра — це номер розділу, а друга — порядковий номер таблиці у розділі.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті дипломної роботи. При посиланні слід писати слово «табл.» із вказівкою її номера. Наприклад, таблиця 2.1 — перша таблиця другого розділу.

Таблиця 2.1.

Типи coцiaльниx кoнфлiктiв (зa Й. Гaльтунгoм)

Coцiaльнi кoнфлiкти	Внутpiшньocиcтeмний piвeнь	Мiжcиcтeмний piвeнь
Iндивiдуaльний piвeнь	Внутpiшньoocoбиcтicний	Мiжocoбиcтicний
Кoлeктивний piвeнь	Внутpiшньoдepжaвний	Мiжнapoдний

Якщо таблиця розміщується на двох і більше сторінках, то її номер та заголовок вказують лише на першій сторінці, а на усіх наступних над таблицею вказується " продовження таблиці. 2.1."

6. Якщо ілюстрації та таблиці розміщують повернутими на сторінці, то вони мають бути зорієнтованими по її лівому полю.

7. Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами справа від формули та заключають у круглі дужки. Позначення кожного символу формули або коефіцієнта розшифровують у вигляді колонки з нового рядка. При цьому перший рядок експлікації починають словом "де". Наприклад:

Для оцінки сили (могутності) Р держави О.Шинн запропонував математичну модель

P = 0,37 N ^0,41 S ^0,62 M ^0,28,(2.7)

де N - чисельність населення(млн. чол.);

S - обсяг валового національного продукту (млрд. дол. США);

M - кошти, що виділяються на військові ціпі (млрд. дол. США).

8. Посилання в тексті на ілюстрації, таблиці, формули необхідно виконувати за формами: "Як видно з рис.3.5...", "Обчислення, проведені за формулою (2.6), свідчать...", " Табл. 1.3 подає..."

9. Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад: "відповідно до праці [7]". Коли в тексті необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках[ 12, с. 43], при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань та номери сторінок.

10. Оформлення списку використаних інформаційних джерел.

Список використаних інформаційних джерел формується одним із таких способів: - в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; - у порядку появи посилань у тексті.

Порядок наведення бібліографічних відомостей визначає ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. «Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання…»

Заголовок опису.

Основна назва [ Загальне позначення матеріалу ] = Паралельна назва: відомості, які відносяться до назви / відомості про Авторство чи Відповідальність; про інших Осіб. – Відомості про повторність видання / Відповідальність за видання. – Зона специфічних відомостей. – Місце видання: Вид-во, рік. – Фізична (кількісна) характеристика. – (Серія і підсерія; №, т.). – Примітки (додаткова інформація від бібліографа, напр.: системні вимоги до електрон. ресурсів). – ISBN.

Аналітичний бібліографічний опис (для періодичних видань) складається із зон та елементів, зазначених у такій послідовності:

Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.

За новими правилами для розрізнення граматичної і приписаної пунктуації (тобто розділових знаків між зонами бібліографічного опису та їх елементами) застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписаного знака. Виняток становлять: крапка і кома – проміжки ставлять тільки після них, а також квадратні і круглі дужки, які виділяються проміжками лише ззовні, напр.: [та ін.], (Життя славетних).

У новому стандарті змінено правила вживання великої та малої літер. Їхнє вживання визначається не лише граматичними нормами, а й розділенням зон бібліографічного опису. Перші слова відомостей, що відносяться до зони назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами. Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у всіх зонах опису, напр.:

Українські Січові Стрільці [Текст] / [Наук. т-во ім. Шевченка у Львові]. – [Репр. вид. за оригіналом ювіл. вид. 1935 р. / ред. нового вид. Олег Романів]. – Львів: НТШ, 2005. – 160 с.: фотогр. – ISBN 906-7155-95-4.

З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире. Перед елементами всередині зони зазначається відповідний їм приписаний знак. У разі повторення окремих елементів він також повторюється, за винятком знака “навскісна лінія”, який застосовується в аналітичному описі. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка. У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширився набір обов’язкових елементів бібліографічного опису. Статусу обов’язкових набули:

– перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та відомостей про відповідальність, зоні видання, серії);

– додаткові відомості про видання;

– ім’я видавця, розповсюджувача тощо;

– основна назва серії та підсерії;

– міжнародний стандартний номер серійного видання, що був наданий серії чи підсерії (ISSN);

– номер випуску серії чи підсерії;

– окремі примітки в описі певних видів документів

(в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви).

У новому стандарті, за міжнародною практикою бібліографічних записів, у заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів “та ін.” Причому, воно обов’язково повторюється у зоні відповідальності за видання у точності до форми запису на титульному аркуші. Приклад оформлення списку використаних інформаційних джерел Додаток 2.