Невже у тому є його провина

За що ти мстишся дівчинко скажи

Не є він друга твого серця половина

Якщо ти любиш просто відпусти

За що ти душу його так травиш і мучиш

Ти любиш чи ненавидиш його

Не любиш ти тому й любові інших не научиш

І ніколи не доб’єшся ти свого.

А він не твій і ніколи ним не буде

Ти збережи в своїй душі оці слова

А твоє серце зможе і забуде

І зірветься з дерев пожовкла і обідрана листва

Ти знаєш що ти все-таки людина

Таку як ти тварюкою вже не назвеш

Я знаю що живе у світі цьому твоя друга половина

І ти її знайдеш, знайдеш

А ти шукай там де ще не могла шукати

Порийся у своїй засніжені душі мов віриш і знайдеш

Багато болю ти могла б йому завдати

Але з тим болем ти тепер живеш….

29.01.11

P/S Ти не наказуй моєму серцю як любити

Воно саме собі побудувало міст

Воно по своєму навчилось жити

І для нього не важливий ріст

Маленька, щира дівчинка життя її печаль

Маленька сіра мишечка вже зірвана вуаль

А ти для неї свічечка що світить в темноті

Маленька синя стрічечка розірвана в житті.

І що ж у неї сльозинки вона вже сирота

Обідрана журбою в душі лиш пустота.

А серце як крижиночка сховалось в темноті.

А чом же плачеш дівочка ти не одна вжитті.

Лише твоєю вірою живе його душа.

Огорнена надією під звук свого доща

Ти втратила коханого але вже не себе

Іди лиш до жаданого нехай усе живе

І гордо крикни вірую що маю сенс життя

Нехай я сіра мишечка проте є почуття.

19.03.11

Останній раз мене болить душа

І серце розривається в останній раз

Я помираю але напевне не спіша

Але воскреснути вже не позволить час.

Пробачення впросивши в пустоти

Я попросила лиш одне те чого хотіла

Я так хотіла щоб зі мною був саме ти

Але душа від іншого боліла.

Боліла тим що не спіша хотіла зберегти

Але не зберегла нажаль

Те чого моя душа не зможе віднайти

Це ота печаль.

Пробач мене моє життя

Для мене ти лиш мить

Не треба дарувати співчуття

І сльози мимо лить

Я не слабка я встати зможу

Проблема інша і дурна.

А як тобі я допоможу

Коли тепер одна.

26.03.11