2015-09-06
213
Шок – це сукупність реакцій організму на дію травмуючих чинників (сильний і тривалий біль, крововтрата або сильна алергічна реакція, які призводять до пригнічення центральної нервової системи та порушення циркуляції крові) зовнішнього або внутрішнього середовища людини.
У стані шоку потерпілий лежить нерухомо, не стогне, ні на що не скаржиться, хоча й втрати свідомості у нього здебільшого немає. Шкіра бліда, прохолодна, дихання поверхневе, пульс ниткоподібний прискорений. Шок настає не завжди відразу після одержання травми, нерідко цей стан розвивається через кілька годин після неї.
Перша допомога при шоку полягає в наступних діях:
ü усунення травмуючого агента (зупинка кровотечі, знерухомлення ушкодженої кінцівки при переломі тощо);
ü відновлення прохідності дихальних шляхів (за необхідністю);
ü забезпечення цілковитого спокою для потерпілого;
ü зігрівання (зігрівання за допомогою грілок, теплого чаю чи кави).
Перша допомога при непритомності
Непритомність – це втрата свідомості, що виникає внаслідок недостатнього кровопостачання мозку.
Непритомність, зазвичай, настає при несподіваних психічних потрясіннях (хвилювання, переляк, страх), сильному болю, вигляді крові, іноді розвивається при тепловому чи сонячному ударі.
Стану непритомності передують нудота, блідість, пітливість, прискорення пульсу, похитування. При цих ознаках необхідно негайно покласти потерпілого горілиць на підстилку (наприклад, з одягу), ноги підняти вище голови, щоб вони утворювали з горизонталлю кут 15…20° (при цьому покращується приплив крові до голови), звільнити від одягу, що стискає (розстібнути пояс, комір сорочки, послабити галстук тощо), створити приплив свіжого повітря, голову потерпілого слід відхилити назад і відтягнути нижню щелепу, запобігаючи тим самим западанню язика й утрудненню дихання. Щоб вивести потерпілого із стану непритомності, достатньо буває поплескати його по обличчю долонями, обприскати обличчя холодною водою, або дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом.
Перша допомога при отруєннях
