Формування національних громадських організацій

Розгортання національно-визвольного руху в Україні

Ø З початком процесу «перебудови» дисиденти продовжували перебувати в тюрмах, концтаборах і психіатричних лікарнях; перші кроки демократизації не внесли суттєвих змін у дотримання прав людини; продовжувалися арешти дисидентів.

Ø 1987 р. став переломним у долі політичних в’язнів; посилився тиск міжнародної громадськості.

Ø Квітень 1987 р. – делегація урядової Гельсінської комісії з Вашингтона вручила В. Щербицькому список 175 українських політичних в’язнів.

Ø 8 вересня 1987 р. – оголошено заяву про створення Української ініціативної групи за звільнення політичних в’язнів; до неї увійшли І. Гель, М. Горинь, З. Попадюк, С. Хмара, В. Чорновіл; група звернулася до уряду СРСР з пропозицією звільнити й реабілітувати всіх політичних в’язнів, виключити з Кримінального кодексу УРСР антиконституційні дискримінаційні статті та повернути на Україну тіла політичних в’язнів, які загинули в концтаборах.

Ø Спочатку на волю випускали тих, хто писав заяви з обіцянкою більше не чинити антидержавних дій; останніми отримали свободу ті, хто не йшов на такий компроміс; протягом 1987 р. з тюрем, концтаборів і заслань повернулося близько 300 політичних в’язнів.

Ø 5 серпня 1987 р. В.Чорновіл написав відкритого листа М. Горбачову, обстоюючи право на існування легальної опозиції, вимагаючи звільнення всіх політичних в’язнів та усунення від керівництва «команди» В. Щербицького, докорінної перебудови національної політики, правдивого висвітлення історії України.

Ø Серпень 1987 р. – В. Чорновіл, І. Гель, М. Горинь, П. Скачо к поновили випуск журналу «Український вісник».

Ø 6 серпня 1987 р. – створено Український культурологічний клуб уКиєві, очолений Сергієм Набокою; на першому його засіданні виступили Євген Сверстюк, композитор і керівник етнографічного хору «Гомін» Л. Ященко, Віталій Шевченко, Степан Хмара та ін.

Ø 1987 р. – у Львові створено «Товариство Лева».

Ø 1987 р. – в Одесі створено «Народний союз сприяння перебудові».

Ø 28 листопада 1987 р. відбувся з’їзд вільних профспілок, який прийняв статут цієї організації. Організатором вільних профспілок став Володимир Клебанов із Донецької області, який не відмовився від цієї ідеї після психіатричних лікарень і таборів.

Ø 7 грудня 1987 р. – у Львові було створено Українську асоціацію незалежної творчої молоді (УАНТІ); її заснували М. Осадчий, М. Руденко, Є. Сверстюк, І. Світличний, О. Заливаха, П. Скачок та ін.; членами організації стали переслідувані поети, художники, журналісти, публіцисти. Квиток №1 виписали на ім’я Василя Стуса (посмертно); друкованим органом асоціації став журнал «Кафедра», редагований М. Осадчим; перший номер журналу вийшов у січні 1988 р.

Ø 10 – 15 грудня 1987 р. – відбувся міжнародний семінар з питань гуманітарних проблем у Москві; участь української делегації в семінарі було зірвано спільними зусиллями КДБ, прокуратури та міліції; були затримані учасники семінару В.Чорновіл, М. Горинь, І. Гель – у Львові; Павло Скачок – у Києві, Василь Берладяну – в Одесі та ін.

Ø Наприкінці 1987 р. – в засобах масової інформації було розгорнуто кампанію «всенародного обурення діями відщепенців», з метою видворення найактивніших дисидентів за кордон; кампанія була спрямована насамперед проти В. Чорновола та М. Гориня.

Ø 30 грудня 1987 р. – В.Чорновіл та М. Горинь надіслали телеграму голові президії Верховної ради СРСР та звернення до голів урядів країн-учасниць Гельсінської наради з проханням не давати згоду на депортацію.

Ø Січень 1988 р. - звернення громадськості України до правлячих кіл СРСР на захист В. Чорновола та М. Гориня, під яким поставили підписи декілька тисяч осіб.

Ø У 1985 – 1987 рр. – традиційні методи придушення опозиційного руху вже не давали бажаних результатів, суперечили проголошеним принципам демократизації та гласності, викликали рішучі протести світової громадськості; режим був змушений випустити на волю більшість політичних в’язнів, змиритися із зародженням політизованих громадських організацій.

Ø З 1988 р. – зростання суспільно-політичної активності населення – перші масові мітинги, пікети, страйки з вимогами докорінних змін у державі, поширення національної символіки; порушення проблем стану української мови та культури Спілкою письменників України тощо.

Ø Створювалася позацензурна преса; видання перших неформальних газет та журналів – «Вибір», «Вільна Україна», «Український вісник», «Літературна газета», «Голос відродження», «Український вісник», «Дзвін», «Молода Україна» та ін.

Ø Виникнення нових громадських об’єднань: Товариство української мови ім. Т. Шевченка, історико-просвітницьке товариство «Меморіал», студентське об’єднання «Громада», клуб «Спадщина», асоціація «Зелений світ» та ін.

Ø Центр рушійних сил перебудови зміщувався зверху вниз. XIX всесоюзна конференція КПРС (червень – липень 1988 р.) стала своєрідним рубежем, до якого імпульси перебудови йшли переважно «згори», а після неї – переважно «знизу».