2015-09-06
175
10.4.1. Показання
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) не показані з метою ранньої стабілізації стану в пацієнтів з ГСН, однак у пацієнтів з групи високого ризику ІАПФ мають велике значення в ранньому лікуванні ГСН при ГІМ.
10.4.2. Ефекти і механізми дії
Гемодинамічні ефекти ІАПФ обумовлені зменшенням утворення ангіотензину II (А ІІ) і підвищенням вмісту брадикініну, що призводить до зниження загального судинного опору та посилення натрійурезу. Короткострокова терапія поєднується зі зниженням умісту в плазмі крові А ІІ і альдостерону з одночасним підвищенням ангіотензину І і активності реніну.
10.4.3. Практичне використання
Уникати внутрішньовенного введення ІАПФ. Початкова доза повинна бути невеликою і прогресивно збільшуватися після стабілізації за умови моніторингу АТ та функції нирок. Ризик непереносності ІАПФ підвищується з одночасним прийомом нестероїдних протизапальних засобів і наявністю двостороннього стенозу ниркових артерій.
