Діуретики

10.5.1. Показання

Діуретики показані за наявності гострої декомпенсації СН та ГСН, що вперше виникла із симптомами затримки рідини.

10.5.2. Ефекти та механізми дії

Діуретики підвищують об'єм сечі внаслідок посилення виділення води, натрію та інших іонів. Це приводить до зменшення об'єму плазми та внутрішньосудинного об'єму, загального вмісту води та натрію в організмі, зменшення тиску наповнення ЛШ та ПШ серця, зниження застою та набряку легенів. Внутрішньовенне введення петльових діуретиків також має вазодилатуючі ефекти, що виявляється раннім (5–30 хв) зниженням тиску в правому передсерді та ТЗЛА, а також зменшенням легеневого опору. При болюсному введенні високих доз фуросеміду (> 1 мг/кг) існує ризик рефлекторної вазоконстрикції. За гострого коронарного синдрому діуретики необхідно використовувати в малих дозах, переважно внутрішньовенно.

10.5.3. Практичне використання

Внутрішньовенне введення петльових діуретиків (фуросемід, торасемід) викликає виражений діуретичний ефект і є методом вибору в пацієнтів з ГСН. Введення ударної дози з наступною інфузією фуросеміду або торасеміду є ефективнішим порівняно з лише болюсним введенням. Тіазиди, спіронолактон та еплеренон (у хворих на інфаркт міокарда та після нього) можуть використовуватися у поєднанні з петльовими діуретиками. Використання петльових діуретиків одночасно з добутаміном, допаміном або нітратами також є засобом підвищення ефективності лікування.

Невідкладна допомога при ускладненому гіпертонічному кризі

Вазодилятатори:

нітропрусид натрію в/в крапельно 0,25-10 мкг/кг/хв

нітрогліцерин в/в крапельно 50-200 мкг/хв

нікардипіну гідрохлорид в/в крапельно 5-15 мг/год

верапаміл в/в 5-10 мг

гідралазин в/в, болюсно 10-20 мг на 20 мл фіз.розчину або в/в крапельно 0,5 мг/хв, або в/м 10-50 мг

еналапрілат в/в 1,25 – 5 мг

німодипін в/в крапельно, 15 мкг/кг/год, далі 30 мг/кг/год.

Антиадренергічні препарати:

лабеталол в/в болюсно 20-80 мг зі швидкістю 2 мг/хв або в/в інфузія 50-300мг

пропранол в/в крапельно 2-5 мг зі швидкістю 0,1 мг/хв

есмолол в/в крапельно 250-500 мкг/кг/хв, потім 50-100 мкг/кг – 4 хв

триметафан в/в крапельно 1-4 мг/хв (1 мл 0,05 %- 0,1 % розчину в 250 мл 5 % глюкози або фізрозчину)

клонідін в/в 0,5-1,0 мл або в/м 0,5-2,0 мл 0,01 % розчину

пентамін в/в 0,2 – 0,75 мл (дозу титрувати) або в/м 0,3 – 1,0 мл 5 % розчину

фентоламін в/в або в/м 5-15 мг (1-3 мл 0,5 % розчину)

Інші препарати:

фуросемід в/в, болюсно 40-200 мг

магнію сульфат в/в, болюсно 5-20 мл 25 % розчину

Невідкладна допомога при неускладненому гіпертонічному кризі

Невідкладні заходи при гіпертонічному кризі 1 порядку

а) дібазол 0,5% - 6-10 мл (або 1% 3-5 мл) в/в, його гіпотензивний ефект пов'язаний Із зменшенням серцевого викиду, яке виникає через 5-10 хв. після введення, крім того, він має спазмолітичну дію;

б) Діуретини: лазикс 1% 2-4 мл в/в, якщо протягом 1-2 год. позитивного ефекту немає, призначають:

в) рауседил 0,1-0,25% - 1 мл в/м, особливо при психоемоційному збудженні та тахікардії. При в/в введенні гіпотензивний ефект проявляється уже через 5-10 хв., максимум діТ - через 2-4 год., тривалість ДІЇ - до 6 год.;

г) в домашніх чи амбулаторно-поліклінічних умовах можна запропонувати хворому таблетку клофеліну 0,075 мг чи 0,15 мг 1 діуретини, коринфар 10-20 мг під язик.