Перша допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах

В умовах проведення уроків на відкритому повітрі очі можуть запорошуватися пилом, шматочками ка­міння тощо. Настають сильне подразнення, біль, різь, сльозотеча І почервоніння очей. Недопустимо нама­гатися самостійно видалити сторонне-тіло з ока. Не­обхідно накласти м'яку пов'язку і негайно відправи­ти потерпілого до лікарні або викликати медичного працівника.

Поранення —це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки. Недопусти­мо торкатися до рани руками, промивати П водою, засипати порошком тощо. Забруднену шкіру навко­ло рани протирають стерильною ватою, марлею, бин­том або тампоном із перев'язочного пакету. Навкру­ги рану змащують настоянкою йоду або «зеленкою» (попадаючи в рану, вони викликають опік І затриму­ють заживлення). У разі відсутності медикаментів можна викорис­товувати спирт, горілку, одеколон. Після обробки рану вкривають стерильною салфеткою або марлею, по­верх кладуть вату та бинтують. Якщо під рукою не­має стерильного матеріалу, використовують чисту м'яку тканину, носовички, чистий одяг тощо. В тако­му разі на ділянку тканини, що буде безпосередньо прилягати до рани, необхідно накапати кілька крап­лин йоду, але сильно змащувати не можна — йод може спричинити опік.

Підозрюючививих, потрібно обмежитися створен­ням спокою: на нижню кінцівку накласти шину, а верх­ню підвісити хусткою на шию і якомога швидше дос­тавити потерпілого до медичної установи. Виправ­лення вивиху потребує спеціальних знань, тому не слід намагатися зробити це самостійно.

Переломи можуть бути відкритими і закритими. При закритому переломі шкіра без ушкоджень, рана відсутня. Ознака перелому — різкий біль під час спро­би руху ушкодженою кінцівкою. Перша допомога — забезпечити спокій та нерухомість місця перелому. Надаючи допомогу, не треба намагатися встановити наявність чи відсутність перелому: мацати місце уш­кодження, змушувати потерпілого рухати, піднімати або згинати кінцівку. Такі дії можуть різко підсилити біль, спричинити зміщення й ушкодження м'яких тка­нин. Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують спеціальні дротяні або фанерні (дере­в'яні) шини. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно Іммобілізовані два сусідні з місцем уш­кодження суглоби '(вище і нижче), а якщо перелом плеча або стегна, то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке — вату, шарф, рушник. Накладену шину необхідно при­кріпити до кінцівки бинтом, рушником, ременем. Як шину можна використати дошку, палицю, лижу тощо. Таку імпровізовану Шину необхідно покласти з двох протилежних боків уздовж ушкодженої кінцівки та об­горнути бинтом. Накладаючи шину, потрібно слідку­вати за тим, щоб центр знаходився на рівні, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки пе­релому. Фіксація відкритого перелому вимагає до­тримання додаткових умов: не можна накладати шину на місце відкритого Перелому, а слід прибинтовува­ти II поверх одягу (взуття) і, крім того, підкласти під неї що-небудь м'яке, попередньо зупинивши крово­течу.

Особливо небезпечні травми хребта. В таких ви­падках необхідно обережно, не піднімаючи потерпі­лого, підсунути під його спину дошку, щит, лист фа­нери, двері тощо. ЯкщЬ під руками немає нічого твер­дого, то в крайньому разі можна транспортувати потерпілого у звичайних м'яких ношах обличчям до­низу.

У разі перелому ребер необхідно міцно забинту­вати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу необхідно обережно стягнути його широким рушником, шматком тканини, поклас­ти потерпілого на тверді ноші (щит, широку дошку), надавши йому позу «жаби».

У разі травми голови необхідно покласти потер­пілого, зробити йому на голову охолоджувальний ком­прес. Для запобігання' задушення потерпілого у не­свідомому стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому го­лова має бути повернутою в бік. Треба швидко та обережно очистити рот, висунувши вперед нижню щелепу, витягти язика. При першій можливості по­терпілого треба негайно транспортувати до лікуваль­ного закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення. Транспортують потерпіло­го на спині з трохи піднятою на подушці головою.

У разі перелому нижньої щелепи накладають по­в'язку, що забезпечує П нерухомість. Дія цього бе­руть дві хустки, одну з яких проводять під підборіддя та зв'язують на тім'ї, а другою охоплюють підборіддя спереду і зав'язують на потилиці.