Аграрне право і законодавство періоду переходу до ринкових відносин

В даний час аграрне право і законодавство повинні забезпечити поступовий перехід від соціалістичної правової системи організації сільськогосподарського виробництва до вільної ринкової системи, що передбачає глибоке реформування політичних, економічних та правових відносин у сільському господарстві. Завдання аграрного права і законодавства - формування нових норм і нових правових і законодавчих інститутів для функціонування ринкових відносин.
У загальній характеристиці норм аграрного права та законодавства слід відзначити значне зростання ролі норм цивільного, земельного права та законодавства, які набувають все більшого значення у регулюванні відносин сільськогосподарської власності і перш за все земельної власності, а також договірних відносин у таких сферах, як збут сільськогосподарської продукції, обслуговування сільськогосподарського виробництва, кредитні та страхові. Важливе значення стали набувати відносини в галузі біржової торгівлі та се нових форм, таких, як ф'ючерсна торгівля, форвардні угоди, заставні операції з сільськогосподарською продукцією сільськогосподарських виробників і організацій контрактної системи. З'являються перші експортні контракти на сільськогосподарську продукцію безпосередньо з її виробниками.
Серед земельних норм висунулися на перший план норми про оренду землі, застава, норми, що регулюють правомочності суб'єктів земельних відносин, що стосуються їхніх земельних ділянок.
Головним напрямком перетворень у сфері АПК стає впровадження ринкових відносин в усі ланки сільськогосподарських відносин і перш за все формування сільськогосподарського ринку. Для нього характерні безпосередній зв'язок між сільськогосподарським виробником і споживачем його продукції без втручання вищих управлінських та які планують структур, вільний вибір партнерів для договірних відносин) Наявність конкуренції і вільно складаються цін на сільськогосподарську продукцію. Розвиток ринкових відносин веде до позбавлення від дотаційного характеру розвитку всього АПК, ліквідації монополізму постачальників матеріальних ресурсів сільського господарства, введення вільних ринкових цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Найважливіше завдання Правового регулювання ринкових відносин - зміцнення договірних відносин між сільськогосподарськими та іншими організаціями народного господарства.
Перехід до ринкової економіки в країні, який визначається програмами економічних реформ законодавчої і виконавчої влади, означає перебудову аграрного сектора на основі формування приватної власності, розвиток підприємництва, підтримку різноманітних форм власності та форм ведення сільськогосподарського виробництва.
У процесі економічної реформи прийнято низку законодавчих актів, який закріпив основні напрямки та принципи розвитку ринкових відносин в аграрному секторі. Серед них найголовніше значення мають акти про земельну реформу, перетворення сільськогосподарських підприємств, що діють на соціалістичних принципах) в комерційні організації, що орієнтуються на принципи приватної власності) і на цій основі проведення приватизації і демонополізації підприємств.