Правові підстави і особливості правового регулювання реорганізації та ліквідації суб’єктів агарного підприємництва

Перереєстрація сільськогосподарського підприємства прова­диться в разі зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт, або організаційної форми господарювання, або його най­менування і здійснюється в порядку, встановленому для його реєс­трації.

Скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта аграр­ного господарювання здійснюється за його особистою заявою, а та­кож на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим доку­ментам, або в інших випадках, передбачених чинним законодавст­вом. Скасування державної реєстрації припиняє господарську ді­яльність сільськогосподарського підприємства і є підставою для здійснення заходів щодо його ліквідації. Підприємство вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис робиться після затвер­дження ліквідаційного балансу.

Припинення діяльності сільськогосподарського підприємства здійснюється переданням всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, по­діл, перетворення) або внаслідок ліквідації.

Після злиття суб'єктів аграрного господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господа­рювання, що створений внаслідок злиття. У разі приєднання од­ного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки при­єднаних суб'єктів господарювання. Поділ суб'єкта господарюван­ня зумовлює перехід усіх його майнових прав і обов'язків за роз­дільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з но­вих суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поді­лу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господа­рювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балан­сом) у відповідних частках майнові права та обов'язки реорганізо­ваного суб'єкта. Наслідком перетворення одного суб'єкта господа­рювання в інший є перехід до новоутвореного суб'єкта господарю­вання всіх майнових прав і обов'язків попереднього суб'єкта гос­подарювання.

Суб'єкт аграрного господарювання ліквідується:

— за рішенням його учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами юридичної особи, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших ви­падках, передбачених установчими документами;

— у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків передбачених чинним законодавством;

— за рішенням суду про визнання ним недійсною державної ре­єстрації юридичної особи через допущені при її створенні пору­шення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встанов­лених законом.

Якщо вартість майна сільськогосподарського підприємства є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України від 14 травня 1992 р. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"¹. Порядок припинення суб'єктів аграр­ного господарювання в процесі відновлення їх платоспроможності або банкрутства має низку особливостей.

По-перше, в разі продажу об'єктів нерухомості, які використо­вуються з метою сільськогосподарського виробництва та є у влас­ності сільськогосподарського підприємства, що визнано банкру­том, за інших рівних умов переважне право на придбання зазначе­них об'єктів належить сільськогосподарським підприємствам і фер­мерським господарствам, розташованим у даній місцевості.

По-друге, в разі ліквідації сільськогосподарського підприємства у зв'язку з визнанням його банкрутом звернення стягнення на зе­мельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогоспо­дарського виробництва, допускається у випадках, коли у цього під­приємства (власника землі) відсутнє інше майно, на яке може бу­ти звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власником зе­мельної ділянки (ст. 139 ЗК).

По-третє, при введенні процедури розпорядження майном борж­ника аналіз фінансового становища сільськогосподарського,підпри­ємства повинен здійснюватися з урахуванням сезонності сільсько­господарського виробництва та його залежності від природно-кліма­тичних умов, а також можливості задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогоспо­дарських робіт.

По-четверте, рішення про звернення з клопотанням до гос­подарського суду про санацію сільськогосподарських підпри­ємств приймається комітетом кредиторів за участю представни­ка органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади.

По-п'яте, санація сільськогосподарського підприємства вво­диться на строк до закінчення відповідного періоду сільськогоспо­дарських робіт з урахуванням часу, потрібного для реалізації виро­щеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продук­ції. Зазначений строк не може перевищувати 15 місяців. У разі як­що протягом строку санації погіршилося фінансове становище сільськогосподарського підприємства у зв'язку із стихійним лихом, з епізоотіями та іншими несприятливими умовами, зазначений строк санації може бути продовжений на рік.

Ліквідація суб'єкта аграрного господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (ор­ганами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений ГК. Ліквідацію суб'єкта гос­подарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується (наприклад, на голову фермерського гос­подарства).

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта аграрного господарювання, встановлює порядок та визначає стро­ки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій креди­торами, що не може бути меншим, ніж 2 місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який провадить ліквіда­цію суб'єкта господарювання, вміщує в офіційних друкованих ор­ганах повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки за­яви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідом­ляє персонально у письмовій формі у встановлені ГК чи спеціаль­ним законодавством строки. Одночасно ліквідаційна комісія вжи­ває необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованос­ті суб'єкта аграрного господарювання, який ліквідується, та вияв­лення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта аграрного господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредитора­ми, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або орга­ну, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність і повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку