Джерела науково-дослідної роботи

На допомогу юному науковцю

(рекомендації тим, хто вирішив написати науково-дослідницьку роботу)

Вибір теми

Дослідницька робота учнів, як правило, розпочинається у підлітковому віці, коли ще коло інтересів не є чітко визначеним. Часто учень 8-9 класу не може назвати предмета, який він хотів би вивчати поглиблено. Тому при виборі теми вирішальну роль може відіграти науковий керівник (учитель). Для цього потрібно враховувати ряд обставин:

• зрозумілість і доступність теми для учня;
• актуальність теми;
• зацікавленість самого учня;
• наявність літератури з проблеми;
• конкретність теми має бути не надто широкою, бо в такому випадку учень не зможе глибоко дослідити всі аспекти і проблеми;
• рівень навичок самостійної роботи.

При виборі і формуванні теми обов’язково потрібно виділити проблему досліджень назвою теми визначити, що учень має намір аналізувати, досліджувати, порівнювати, узагальнювати.

Після вибору теми доцільно намітити орієнтовний план проведення майбутньої роботи, який у ході досліджень буде вдосконалюватись, доповнюватись.

Складання попереднього плану

Обравши тему, учень з допомогою наукового керівника складає план. План має допомогти учневі у наступній цілеспрямованій роботі, застерігати його від другорядних напрямків.

Джерела науково-дослідної роботи

Результати досліджень з різних наук і областей діяльності відображені у різних видах наукових робіт: монографіях наукових статтях, тезах, рефератах, дисертаціях тощо.

Монографія – це наукове видання, яке містить повне всебічне дослідження якоїсь теми. В монографіях знаходяться відображення як теоретичні, так і практичні частини дослідження. Монографії треба читати уважно, записуючи найважливіші положення, рекомендації автора. Крім того, в цих роботах є докладний список літератури по темі дослідження, що значно допоможе учневі-досліднику.

Статті – це публікації, які висвітлюють питання, що вивчається, погляд автора на проблему, результати досліджень. Статті друкуються в різних наукових збірниках або у спеціальних журналах. Систематично переглядаючи журнали, дослідник завжди буде ознайомлений з новими результатами досліджень.

Тези – коротко сформульовані положення висновків, підсумків, рекомендацій за матеріалами дослідження з тієї чи іншої проблеми. Обсяг їх невеликий – 2-3 сторінки. Збірники тез публікуються за матеріалами конференцій, присвячених розгляду конкретних питань.

Дисертації – це науцкові роботи, фундаментальні дослідження, після захисту яких аспіранту присвоюється ступінь кандидата чи доктора наук. За матеріалами дисертації публікуються короткі викладки, якими може скористатись дослідник.

Звернення до тих чи інших літературних джерел завжди доцільно погодити з науковими керівниками.

Зібраний матеріал накопичується шляхом запису основного змісту кожного літературного джерела.

Серед основних способів фіксації та осмислення вивченого літературного матеріалу слід назвати: анотування, тезування, конспектування, реферування, цитування, конструювання.

Анотація – це коротке узагальнене накопичення змісту наукового джерела. Анотацію доцільно записувати в індивідуальні картки дослідника. До індивідуальної картки можна занести назви найбільших розділів, які викликають інтерес для дослідника.