Творче завдання

- Назвіть казки, оповідання, випадки із життя, в яких бідні, нещасні герої потребують допомоги. Чи стали вони щасливішими у фіналі казок? Як би ви їм допомогли?

- Як ви розумієте знання слова «благодійність»? («благо» + «діяти») Складіть із цим словом речення.

Словничок: ввічливий, уважний, чемний, байдужий.

Продовж речення

Добра людина – це та, яка ___________________

Зла людина – це та, яка ___________________

Чемна людина – це та, яка ___________________

Чесна людина – це та, яка ___________________

Скромна людина – це та, яка ___________________

Жорстока людина – це та, яка ___________________

Егоїстична людина – це та, яка ___________________

Груба людина – це та, яка ___________________

Чуйна людина – це та, яка ___________________

Вихована людина – це та, яка ___________________

Про доброту і милосердя

За добро — добром

Українська народна казка

Пішов якось лев на лови і зустрів мишку. Хотів її з'їсти, вже й лапою придушив. А мишка й каже йому: «Ой леве, могутній царю! Не їж мене, змилуйся наді мною, бідною, маленькою мишкою! Я тобі за те в пригоді стану!» Засміявся лев: «Ти мені в пригоді станеш? Якась нещасна мишка — мені, цареві над звірами, у пригоді може стати?!» — «А хто може теє знати, — каже мишка, — тільки благаю я тебе, зглянься наді мною!» Зглянувся лев, пустив її, вона й побігла швиденько

до своєї нірки.

Коли це, за якимсь часом, попався лев у тенета. Б'ється, сердешний, борсається в тенетах, нічого не зробить, — ще гірше заплутався в сітку. Аж де не взялась мишка, — одну петельку перегризла, другу... Як заходилась, то таку дірку в тенетах зробила, що й лев виліз. Тоді мишка й каже левові: «А що, бачиш, і я, маленька мишка, тобі в пригоді стала». — «Бачу, — каже лев. — Віддячила ти мені і навчила мене!..»

Прочитайте казку в особах. Чому вона так називається? Чого навчила мишка лева?

Організуйте в класі куточок добрих справ. На великому аркуші паперу маленькими смужками можна наклеювати побажання своїм друзям, описувати добрі справи, за які ви комусь вдячні.

Словничок: добро, співчуття, милосердя.

Бабуся

Серед гаю, під горою,

Старий дуб стоїть;

З-під коріння того дуба

Криниця дзюрчить.

Дзюрчить-біжить криниченька,

Наповня ставок;

Над тим ставком нахилився

Вишневий садок.

Похилая хатиночка

З садка визира;

В тій хатинці проживає

Бабуся стара.

Сама собі, як мізинець,

Кругом гай шумить.

Полягла трава висока:

Нікому косить.

Чий же то в траві високій

Протоптаний слід?

Носять діти-унучата

Бабусі обід.

Як водиця із-під дуба

У ставок біжить,

Так бабуся з маленькими

Дітьми бубонить.

Пантелеймон Куліш

Завдання:

- Розкажи про свою бабусю.

- Як ти піклуєшся про неї?

- Якщо людина турбується тільки про себе, чи зможе вона стати по-справжньому щасливою?

- Що станеться, якщо батьки (діти, вихователі, друзі) будуть турбуватися тільки про себе?

- Чи траплялися випадки, коли ви забували турбуватися про своїх близьких, до чого це призвело?

Слово

Мудре, добре слово дає радість, нерозумне і зле, не­обдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти три­вогу, безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засму­тити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і ску­вати сили душі. Але невдале, просто кажучи, нерозумне слово може образити і приголомшити людину.

В. О. Сухомлинський

Народна мудрість.

Закувала зозуленька у лісі, у ямці,

Ой я прошу здоров'ячка татові й мамці.