Поняття громадянського суспільства

ТЕМА: Громадянське суспільство і правова держава.

План лекції

1. Поняття громадянського суспільства.

2. Історичні уявлення про громадянське суспільство.

3. Особливості формування громадянського суспільства в Україні.

Література:

1. Піча В.М., Левківський К.М., Хома Н.М., Політологія, Київ «Каравела» Львів «Новий світ - 2000», 2010. Навчальний посібник.

2. Піча В.М., Хома Н.М., Політологія, навчальний посібник. Затверджено МОН України, Київ «Каравела» Львів «Новий світ - 2000», 2002.

3. Політологічний енциклопедичний словник за редакцією Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна. Упорядники В.П. Горбатенко, А.Г. Саприкін, Київ, Видавництво «Гнеза», 1997.

4. Політологія за науковою редакцією Антоніни Колодій, Київ, Ельга Ніка-Центр, 2003.

Зміст лекції

Поняття громадянського суспільства.

Громадянське суспільство – це сукупність усіх громадян, їх вільних об’єднань та асоціацій, пов’язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної культури, які перебуваюсь за межами регулювання держави, але охороняються та гарантуються нею.

Громадянське суспільство у політології, як правило, розглядають, як соціальне утворення, що протистоїть державі. Його можна розуміти як плюралізм і організацію інтересів незалежно від держави.

Громадянське суспільство відрізняється від суспільства загалом тим, що залучає громадян до колективних дій в суспільній сфері для вираження своїх інтересів, ідей, обніму інформацією, досягнення спільної мети, висування вимог до держави і закликів до відповідальності офіційних осіб. Воно виступає посередником між приватною сферою життя людей та державою і об’єднує величезне розмаїття формальних і неформальних організацій.

Найбільш суттєві риси громадянського суспільства:

1.Наявність демократичної правової державності.

2.Самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян.

3.Різноманітність форм власності, ринкова економіка.

4. Плюралізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність.

5.Доступ всіх громадян до участі в державних і суспільних справах.

6.Взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично

прийнятих законів.

7.Наявність розвинутої соціальної структури.

8.Розвинена громадянська політична культура і свідомість.

9.Цінування прав громадян вище за державні закони.

10. Багатоманіття соціальних ініціатив.

11. Контроль суспільства за діяльністю державних органів.

Теорія громадянського суспільства ґрунтується на ідеї автономності ті індивідуальності свободи громадян, невтручання держави в життя громадянського суспільства. Однак,саме держава має виступати гарантом прав людини, створювати умови, які сприятимуть реалізації прав громадян, всебічному вияву їх ініціативи, здібностей. Державні органи реагують на запити і потреби соціальних груп, приймають, нормативно-правові акти, слідкують за їх виконанням, запобігають появі та розвитку політичних конфліктів.

Зміст поняття «громадянське суспільство» включає сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічні, духовно-моральні, релігійні, національні та інші. Громадянське суспільство виступає як сфера реалізації економічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших громадянських інтересів, які перебувають по безпосередньою діяльністю держави, що опосередковує відносини між індивідами.

Інститутами громадянського суспільства є церква, різні заклади освіти, приватна власність, засоби масової інформації, виробничі спілки, які:

-є засобом самовираження індивідів, їх самоорганізації і самостійної реалізації ними власних інтересів.

- захищають інтереси певної групи в її протиборстві з іншими групами інтересів.

- зменшують деструктивну силу протистояння інтересів, впорядковують енергію людей, вводячи в організоване русло протести, вимоги.

- оберігаюсь суспільну систему від хаосу і створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади.

- виступають гарантом непорушності особистійних прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах, є опорою у їх можливому протистоянні з державою.

Підгрунтям і ознаками громадянського суспільства, на думку Р. Павленка та С. Рябова, є ринкова економіка з властивою її багатоманітністю форм власності, відкритою комунікацією тощо.

Політологічна сутність концепції громадянського суспільства полягає у визнання того, що якісна структуризація суспільства є засадою суспільно-політичної стабільності.

Розвиток громадянського суспільства як сфери деетатизованого приватного й диференційованого життя людей є важливим напрямком демократичної модернізації суспільства, умовою соціальної стабільності та національної безпеки.

Соттєвими ознаками такого розвитку є становлення відкритого суспільства, роздержавлення приватного життя громадян, відокремлення його від казарменного офіціозу державної бюрократії.

Наріжним каменем ліберальної ідеології громадянського суспільства є визнання того, що держава існує перш за все для того, щоб захищати особисту свободу й власність, здобуту власною ж працею людей. Характер взаємодії держави і громадянського суспільства значною мірою визначає стан суспільної стабільності й безпеки.