2015-10-16
405
| Разом | ЕСТS (бали) | Оцінка |
| 45-41 (100-90%) 40-36 (89-80%) 35-33 (79-75%) 32-31 (74-70%) 30-27 (69-60%) < 27 < (60% знань) | 80-72 бали 71-64 бали 63-60 бали 59-57 бали 56-50 балів < 50 балів |
Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів (сума 27 утворюється усіма оцінками „3”)
Підпис викладача:
| Сумарні бали за дисципліною та ранжування студентів за системою ЕСТS | |
| Разом | ЕСТS |
| 200+45=245 (всі „5”) 160+36=196 (всі „4”) 120+27=147 (всі „3”) | 245-220=200-170 балів 5 А 219-196=169-155 балів 4 В 195-183=154-140 балів 4 С 182-171=139-130 балів 3 Д 170-147=129-120 балів 3 Е < 147 – F < 120 балів 2 (<60% знань) |
Дисципліна зараховується студенту, якщо він набрав не менш 120 балів ЕСТS: 70+50 (поточні, проміжні знання + підсумковий модульний контроль, сума 147 утворюється усіма оцінками „3”).
Підпис викладача:
ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЯ 3
1. Які основні механізми ушкоджень органів черевної порожнини?
2. Класифікація ушкоджень черевної порожнини при травмі.
3. Основні симптоми ушкоджень паренхіматозних органів.
|
|
|
4. Основні симптоми ушкодження порожнистих органів.
5. Які додаткові методи дослідження найбільш інформативні при ушкодженнях паренхіматозних та порожнистих органів черевної порожнини?
6. Які показання до екстреної операції при кровотечі, що продовжується внаслідок ушкоджень паренхіматозних та порожнистих органів черевної порожнини?
7. Які показники клінічних та лабораторних досліджень (АД, пульсу, загальний аналіз та біохімічні дослідження крові) свідчать за геморагічний синдром та кровотечу в черевній порожнині?
8. Назвіть основні клінічні прояви кровотечі із верхніх та нижніх відділів травної системи.
9. Які основні причини виникнення кровотеч з травної системи?
10. Дайте оцінку шлункового вмісту та випорожнень в залежності від висоти джерел кровотечі.
11. Дайте трактування загальних принципів лікування та зупинки кровотечі.
12. Які особливості контролю за клінічним перебігом кровотечі з травного тракту, визначити показання до хірургічного лікування.
13. Сформулюйте показання до консервативного та оперативного лікування, стандартизуйте його об’єм та ефективність.
14. Дайте основний перелік хірургічних захворювань у дітей, які спричиняють запалення органів черевної порожнини.
15. Які основні клінічні прояви та локальні симптоми запалення органів черевної порожнини?
16. Які основні клінічні прояви та локальні симптоми характерні при запаленнях органів черевної порожнини у новонароджених?
17. Особливості клініки гострого апендициту у дітей раннього віку (до 3 років).
18. Які показання до консервативного лікування та його характер при перитоніті у новонароджених?
|
|
|
19. Особливості передопераційної підготовки при запаленнях черевної порожнини.
20. Які клінічні симптоми та допоміжні методи діагностики характерні для деструктивних форм холецистита?
21. Дайте загальні принципи лікування холециститу та визначте показання до хірургічних методів лікування.
22. Які основні причини виникнення гострого панкреатиту?
23. Сформулюйте показання до консервативного та оперативного лікування гострого панкреатиту, його об’єм та методи.
24. Яка класифікація набутої кишкової непрохідності у дітей?
25. Визначити основні причини виникнення інвагінації кишечника, злукової, обтураційної та динамічної непрохідності.
26. Перелічить основні симптоми гострої інвагінації кишечника.
27. Які методи діагностики та лікування гострої інвагінації кишечника.
28. Особливості та термін передопераційної підготовки при набутій кишковій непрохідності.
29. Дайте характеристику рентгенологічних стадій набутої непрохідності кишечника.
30. Визначте основні ознаки життєздатності защемленої кишки.
31. Які методи оперативного втручання виконуються при інвагінації кишечника?
32. Дайте загальні принципи консервативної терапії при ранній спайково-паретичній непрохідності.
33. Узагальнити основні етапи оперативного лікування та доступи при ранній та пізній кишковій непрохідності.
34. Виділити класифікацію динамічної непрохідності.
35. Основні етапи консервативного лікування динамічної непрохідності.
36. Які ви знаєте форми гострої деструктивної пневмонії (ГДП)?
37.Які ускладнення відносяться до легеневої форми ГДП?
38. Які ускладнення відносяться до легенево-плевральної форми ГДП?
39. Що таке ателектаз легені?
40. Що представляє собою була?
41. Які причини колапсу легені при піотораксі?
42. Яка рентгенологічна картина піопневматораксі?
43. Яка рентгенологічна картина ателектаза легені?
44.Чим відрізняється рентгенологічна картина напруженого піоторакса від ателектазу легені?
45. При якій набутій патології легень на оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки органи межистіння зміщуються в сторону патології?
46. Як розподіляються абсцеси легень в залежності від локалізації?
47. В якому місті на грудній стінці проводиться діагностична плевральна пункція?
48. Перечисліть, що необхідно для плевральної пункції
49. Про що свідчить рівень рідини в абсцесі легені?
50. При яких абсцесах проводиться черезшкірна пункція?
51. При яких абсцесах застосовують постуральні положення?
52. Про що свідчить виникнення гнійної мокроти у дитини з ГДП?
53. Які ви знаєте системи аспірації з плевральної порожнини?
54. Яка рентгенологічна картина на оглядовій рентгенограмі при піопневматораксі?
55. Про що свідчать виділення газу по дренажу з плевральної порожнини при ГДЛ?
56. Які клінічні симптоми при перфорації стравоходу?
57. Який рентгенологічний метод найбільш інформативний для діагностики ушкоджень стравоходу?
58. Які методи обстеження застосовуються при травмі органів грудної порожнини?
59. Що являється показанням до оперативного втручання при гемотораксі?
60. Які методи діагностики застосовуються при ушкодженнях стравоходу?
61. Назвіть головні чинники, які можуть призвести до розвитку сечокам’яної хвороби.
62. Які найбільш характерні клінічні прояви сечокам’яної хвороби?
63. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу сечокам’яної хвороби?
64. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу при нирковій коліці?
65. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення?
66. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих на сечокам’яну хворобу?
|
|
|
67. Які головні методи діагностики допоможуть при визначенні діагнозу?
68. Які захворювання об’єднані в групу синдрома набряклої мошонки?
69. Що необхідно виявити у хворого при наявності синдрому набряклої мошонки?
70. Чому важливо знати послідовність скарг при синдромі набряклої мошонки?
71. Які головні захворювання, з якими необхідно провести диференційну діагностику при синдромі набряклої мошонки?
72. Які симптоми можна виявити при синдромі набряклої мошонки?
73. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі набряклої мошонки?
74. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих із гострим орхоепідідімітом, перекрутом гідатіди Морган’ї, перекрутом яєчка та гостро виникшею водянкою оболонок яєчка?
75. Які ускладнення можуть виникнути при гострому захворюванні яєчка?
76. Що важливо виявити у хворого із травматичним ушкодженням сечовивідної системи?
77. Які зміни можна виявити при пальпації поперекової ділянки при травмі нирок?
78. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу травматичного ушкодження нирок?
79. Які методи діагностики допоможуть в діагностиці травми нирок?
80. Особливості обстеження дітей із травмою сечового міхура та уретри
81. Що необхідно виявити у хворого із травматичним ушкодженням сечового міхура?
82. За якими принципами формується перелік ушкоджень для проведення диференціальної діагностики при травматичних ушкодженнях тазових кісток та органів малого тазу?
83. Назвіть найбільш вірогідні методи діагностики, які допоможуть в постановці діагнозу травми уретри.
84. Особливості фізікального обстеження дітей із травмою мошонки.
85. Що найбільше важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих із травматичним ушкодженням сечовивідної системи?
86. Яка частота гнійно-септичних захворювань у новонароджених, їх структура та головні причини виникнення?
87. Які анатомо-фізіологічні особливості будови шкіри та підшкірної клітковини сприяють розповсюдженню запального процесу?
|
|
|
88. Назвати клінічні прояви некротичної флегмони новонароджених в залежності від форми.
89. Лікувальна тактика при некротичній флегмона новонароджених.
90. Форми та клінічні прояви омфаліту у новонароджених.
91. Диференційна діагностика катарального омфаліту та нориць.
92. Особливості лікування омфаліту в залежності від форми захворювання.
93. Ускладнення та наслідки які виникають у зв’язку з омфалітом у дитини.
94. Коли і з чим пов’язано захворювання мастита новонароджених?
95. Особливості оперативного втручання при маститі новонароджених.
96. Причини виникнення парапроктиту у новонароджених.
97. Оперативні втручання, які проводять при парапроктиті в залежності від причини виникнення.
98. З яких напрямків складається лікування гнійно-септичних захворювань новонароджених?
99. Що є в основі емпіричного підходу до призначення антибіотиків?
100.Бактеріологічне дослідження при гнійно-септичних захворюваннях. Як його проводити?
101. Назвіть складові лікувального впливу на організм дитини з гнійно-септичними захворюваннями від чого він залежить.
102. Що таке синдром системної запальної відповіді?
103. Які складові токсичної форми захворювання згідно міжнародної класифікації сепсису?
104. Чим відрізняється кровообіг сегментів кісток у новонароджених?
105. Коли закінчується формування епіфізів довгих трубчатих кісток і які критерії підтвердження?
106. Який в нормі внутрішньокістковий тиск?
107. Які особливості діагностичної пункції та вимірювання внутрішньокісткового тиску у дітей з підозрою на гострий гематогенний остеомієліт. Як змінюється внутрішньокістковий тиск при гострому гематогенному остеомієліті?
108. Особливості структури довгої трубчатої кістки.
109. Назвіть клінічні форми гострого гематогенного остеомієліту.
110. Розкрийте тромбоемболічну теорію гострого гематогенного остеомієліту.
111. Чому у новонароджених і дітей до 2-х років життя зустрічається метаепіфізарне ушкодження?
112. Назвіть атипові форми остеомієліту.
113. Який найбільш частий симптом метаепіфізарного остеомієліту і як його підтвердити?
114. Особливості пункції суглобів у немовлят і як часто вони проводяться.
115. Особливості іммобілізації та її термін у дітей з метаепіфізарним остеомієлітом.
116. Перелічити ускладнення, які пов’язані з гематогенним остеомієлітом і коли вони з’являються.
117. Термін диспансерного нагляду і можливі наслідки захворювання.
118. Що включає амбулаторний нагляд за хворими з гематогенним остеомієлітом?
119. Коли показано санаторно-курортне лікування?
120. Назвіть найбільш поширені оперативні втручання при хронічному остеомієліті у дітей.
121. Перелічити клінічні прояви гемангіом та лімфангітом.
122. Назвати методи консервативного та оперативного лікування гемангіом та лімфангіом.
123. Назвати клінічні прояви пігментних пухлин.
124. Лікувальна тактика при пігментних пухлинах.
125. Клініка атером та дермоїдних кіст.
126. Особливості видалення дермоїдних кіст.
127. Визначити клінічні прояви меланоми.
128. Диференційна діагностика та комбіноване лікування меланоми.
129. Перелічити клінічні прояви м’якотканинних злоякісних пухлин (рабдоміосаркома, тератобластома).
130. Хірургічне та комбіноване лікування м’якотканинних злоякісних пухлин.
131. Допоміжні методи діагностики пухлин у дітей. Їх роль у диференційній діагностиці.
132. Особливості клінічного перебігу доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток.
133. Методи хірургічного лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток.
134. Консервативне лікування кіст кісток.
135. Клінічні прояви остеогенної саркоми та саркоми Юінга.
136. Принципи комбінованого лікування злоякісних новоутворень кісток.
137. Клініка доброякісних пухлин кісток.
138. Методи лікування доброякісних пухлин кісток.
139. Методи діагностики злоякісних пухлин кісток.
140. Клінічні прояви та лікування нефробластом у дітей.
141. Клінічні прояви та лікування нейробластом у дітей.
142. Допоміжні методи діагностики пухлин за очеревинного простору у дітей.
143. Клініка та діагностика пухлин середостіння.
144. Лікування дітей зі злоякісними та доброякісними пухлинами середостіння.
