Правотворення як процес самоорганізації права (самостійне вивчення)

Лекція 1. Основи теорії держави і права.

Теорії виникнення держави.

Ознаки, функції, форми держави.

Класифікація держав за формами правління, устрою та політичними режимами.

Право-особливий вид соціальних норм. Ознаки і сутність права. Функції права.

Правова та соціальна держава (самостійне вивчення).

Правові норми: ознаки, структура та види (самостійне вивчення).

Правотворення як процес самоорганізації права (самостійне вивчення).

1. Патріархальна теорія (Аристотель). Згідно з цією теорією держава виникла з родини внаслідок її розростання: родина - сукупність родин (селище) - сукупність селищ (держава). Таким чином, держава з'являється як продукт родинних взаємовідносин, а влада монарха трактується як продовження влади батька в родині, носить "батьківський" характер.

Договірна (природно-правова) теорія (Г.Гроцій, Б.Спіноза. Т.Гоббс, ДжЛокк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Ковельський, М.Радищев, І.Кант). Дана теорія грунтується на ідеї виникнення держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей, їх об'єднання в єдиний державний союз обумовлювалося необхідністю збереження людського роду та забезпеченням справедливості, свободи і порядку. Договірну теорію не можна повністю визнати, але й не слід заперечувати елемент договору при створенні ряду держав. Деякі аспекти цієї теорії знайшли втілення у практиці державного будівництва. Зокрема, в Конституції СІНА закріплений договір між народами, які входять до їх складу, і визначена мета договору: ствердження правосуддя, охорона внутрішнього спокою, організація спільної оборони, сприяння загальному добробуту.

Теологічна теорія (Ф.Аквінський) виходить з того, що держава є божественним породженням, результатом божественного встановлення з метою реалізації загального блага. Теологічна теорія проникнута ідеєю вічності держави, її непорушністю. Звідси і обгрунтування збереження в незмінному вигляді усіх існуючих у суспільстві державно-правових інститутів.

Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як своєрідну подобу людського організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. Г.Спенсер у XIX ст. розвинув цю думку, заявивши, що держава - це суспільний організм, який складається з окремих людей подібно до того, як живий організм.складається з клітин. Як і будь-яке живе тіло, держава грунтується на диференціації та спеціалізації.

Теорія насилля (Є.Дюрінг, Л.Гумплович, К.Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одних людей іншими (або частини суспільства іншою частиною - Є.Дюрінг, або одного племені іншим - Л.Гумплович, К.Каутський). Заперечуючи внутрішні соціально-економічні причини походження держави, вони усі державно-правові інститути, що існують в суспільстві, виводять з голого насилля. Повністю відкидати цю теорію не можна. Історичний досвід показує, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом тривалого часу (напр., Золота Орда).

Матеріалістична (класова) теорія (К.Маркс, Ф.Енгельс, В ІЛенін) виходить з того, що держава виникла в силу економічних причин: суспільного розподілу праці, появи додаткового продукту і приватної власності, а потім розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Економічний фактор, покладений в основу становлення держави, здатний краще пояснити суспільні явища, ніж інші фактори - психологічні, білогічні, моральні, етнічні, хоча й вони повинні враховуватися. Класовий підхід дає можливості для аналізу утворення держави, для визначення сутності держави, але він не є єдиним і пріоритетним для усіх часів і народів.

Держава - це особлива організація політичної влади у соціально-неоднорідному суспільстві, яка відображає, в першу чергу, інтереси домінуючих груп цього суспільства і за допомогою якої здійснюється управління суспільством.

Влада - це авторитет, що має можливість підкоряти своїй
волі, управляти чи розпоряджатися діями інших людей. Всяка влада є соціальною, тому що вона покликана врегульовувати відносини між людьми. Різновидністю соціальної влади є влада політична, суть якої полягає у реальній здатності регулювати суспільні відносини в інтересах всього народу, підтримувати стабільність і порядок

Держава, як особлива форма політичної влади, має ряд ознак, що відрізняють її від організації влади у додержавний період та від інших складових частин політичної системи суспільства.

Основними з таких ознак є:

• територія - відокремлена кордонами частина земної поверх­
ні, на яку розповсюджується влада даної держави. Територія є матері­альною базою держави і основою для визнання її іншими державами;

• суверенітет - політико-правова властивість, під якою розу­міють верховенство, самостійність, неподільність влади на території країни та її незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах;

• наявність апарату управління та примусу, який практично реалізовує різні функції держави;

• здатність видавати загальнообов'язкові для всього населення правові норми та забезпечувати їх виконання;

• наявність податкової системи, яка забезпечує засоби для утримання державного апарату.