Дослідження волосся

Волосся має значення як речовий доказ у разі вчинення тяжких злочинів (вбивств, зґвалтування, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень). На місці події можуть виявлятися як поодинокі волосини, так і їхні пучки. Важливим речовим доказом є волосся, виявлене в руках жертви, на білизні зґвалтованої і т. ін., бо воно може належати злочинцеві. Волосся, що може походити від потерпілої осо­би, інколи виявляється на одязі підозрюваного. Особливості забирання волосся:

1) забирати волосся можна або пальцями, або пінцетом з гумо­вими наконечниками, щоб не пошкодити об'єкти;

2) кожна волосина, знайдена окремо, вміщується в окремий кон­верт або пакет з чистого паперу, складений як упаковка аптечного порошку;

3) пучки волосся забирають разом;

4) на кожному конверті чи пакеті роблять напис із зазначенням місця виявлення волосся і його можливого відношення до вчине­ного злочину;

5) як зразки забирають волосся жертви та підозрюваної особи;

6) з трупів волосся виривають, у живих осіб зрізають ножицями;

7) на голові як зразки беруть по 8-10 волосин з п'яти ділянок: лобової, тім'яної, потиличної і двох скроневих.

Інші виділення організму та його тканини забирають за тими самими правилами, що наведені вище.

Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні волосся:

1) Чи є надіслані об’єкти волоссям?

2) Належить волосся людині чи тварині?

3) Якщо волосся належить людині, то з якої ділянки тіла походить?

4) Яка статева та групова належність волосся?

5) Чи схоже досліджуване волосся на волосся конкретної особи?

6) Яким механічним предметом або зовнішнім фактором воно пошкоджене?

7) Випало воно чи вирване?

8) Чи наявне його фарбування знебарвлення або завивка та ін..

Пакування речових доказів зі слідами біологічного походження. Усі виявлені на місці події речові докази зі слідами біологічно­го походження передаються слідчому. Якщо вони вологі, то вису­шуються при кімнатній температурі. На місця одягу, де є плями з кірочками крові, накладається чистий папір, чиста тканина чи цело­фанова плівка, які обшиваються кисетним швом, щоб запобігти руйнуванню і втраті слідів. Кожна річ окремо загортається у папір, потім зібрані речові докази вміщуються у тару (фанерний ящик, картонна коробка). Туди кладуть зразки крові від трупів і живих осіб, а також перелік речей, що надсилаються на експертизу.

Коробку чи ящик запаковують за принципом поштових відправ­лень, щоб запобігти підміні чи вилученню речових доказів. Для цього посилку перев'язують навхрест тонкою мотузкою, кінці якої заливають сургучем з відтиском печатки слідчого. Доставку здійс­нює сам слідчий, спеціальний кур'єр або пошта.

Отримавши речові докази, судово-медичний експерт відділення судово-медичної імуноло­гії (цитології) перевіряє цілісність упаковки, потім у присутності понятих (співробітники відділення) розпаковує посилку і наявні речові докази звіряє з їх переліком. У разі відсутності якоїсь речі, про це складають акт в 2-ох примірниках, які підписують експерт і поняті. Один примірник надсилається слідчому.

Контрольні завдання та запитання

1. Що таке речові докази?

2. Які Ви знаєте речові докази біологічного походження?

3. Які особливості виявлення та збирання слідів біологічного походження?

4. Як класифікуються сліди крові?

5. Які питання вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні слідів крові?

6. Які питання вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні волосся?

7. Які питання вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні слини та інших виділень?

8. Які особливості пакування речових доказів зі слідами біологічного походження?

Рекомендована література

1. Судебная медицина. Под ред. Самищенко С.С. - Москва., 1996.

2. Концевич І. О., Михайличенко Б.В. Судова медицина. - Київ, 1997.

3. Датши А.В. Судебная медицина й психиатрия. Практикум. -Москва, 1997.

4.Хохлов В.В. Судебная медицина. – Смоленск, 2010.

5. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина. - Київ, 1997.

6. Бачинський В.Т., Кулик О.Ф., Савка І.Г., Ванчуляк О.Я. Первинний огляд трупа на місці виявлення – Чернівці,2010.

7. Бачинський В.Т., Кулик О.Ф., Савка І.Г., Ванчуляк О.Я. Судово-медичне дослідження трупа при окремих видах смерті – Чернівці,2010.

8. Марчук А.І. Судова медицина. Курс лекцій. - Київ, 1997.

9. Білкун В.В., Голубович Л.Л. Судова медицина. - Київ, 1999.

10. Науково-практичний коментар Кримінального та Кримінального Процесуального кодексів України.

Модуль-контроль

перелік залікових питань

до навчальної дисципліни

«Судова медицина»

1. Предмет і система судової медицини.

2. Історичні етапи розвитку судової медицини.

3. Питання судово-медичної експертизи на досудовому слідстві.

4. Правові основи судово-медичної експертизи в Україні.

5. Структура судово-медичної служби України.

6. Порядок проведення судово-медичної експертизи.

7. Права і обов’язки експерта.

8. Судово-медична документація.

9. Поняття про клінічну і біологічну смерть.

10. Ранні трупні явища: судово-медична оцінка.

11. Пізні трупні явища: судово-медична оцінка.

12. Судово-медичні можливості при огляді трупа на місці його виявлення.

13. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.

14. Експертиза трупів новонароджених.

15. Судово-медична травматологія: класифікація ушкоджень.

16. Причини смерті при механічних пошкодженнях.

17. Судово-медична оцінка ушкоджень.

18. Пошкодження від різних видів транспортних засобів: судово-медична оцінка.

19. Механізми пошкоджуючої дії тупого предмету: судово-медична оцінка.

20. Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дії гострих предметів.

21. Судово-медична оцінка ушкоджень, що спричинені дією гострих предметів.

22. Здатність до самостійних цілеспрямованих дій смертельно поранених: судово-медична оцінка.

23. Травма при падінні: судово-медична оцінка.

24. Ушкодження від вогнепальної зброї та їх класифікація.

25. Питання, що вирішуються судовими медиками при дослідженні вогнепальних ушкоджень.

26. Складові елементи вогнепальних ушкоджень та їх судово-медична оцінка.

27. Поняття про механічну асфіксію, види асфіксії: судово-медична оцінка.

28. Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при повішанні, задушенні петлею.

29. Утоплення: судово-медична оцінка.

30. Пошкодження від дії високих температур: судово-медична оцінка.

31. Пошкодження та смерть від дії низьких температур: судово-медична оцінка.

32. Пошкодження від дії електричного струму: судово-медична оцінка.

33. Автотравми та їх судово-медична оцінка.

34. Залізничні травми та їх судово-медична оцінка.

35. Раптова смерть, судово-медична оцінка.

36. Отрута і механізм її впливу на організм людини: судово-медична оцінка.

37. Отруєння етиловим спиртом і сурогатами алкоголю: судово-медична оцінка.

38. Отруєння лікарськими препаратами: судово-медична оцінка.

39. Питання що вирішуються при судово-медичній експертизі отруєнь.

40. Особливості проведення судово-медичної експертизи отруєнь.

41. Поняття радіаційних пошкоджень: судово-медична оцінка.

42. Завдання судово-медичної експертизи при розладі здоров’я і смерті від променевої енергії: судово-медична оцінка.

43. Розлад здоров’я та смерть від зміни барометричного тиску: судово-медична оцінка.

44. Приводи і порядок проведення експертизи живих осіб.

45. Експертиза ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

46. Експертиза стану здоров’я, штучних хвороб та самоушкодження.

47. Завдання судово-медичної експертизи при розслідуванні статевих злочинів.

48. Судово-медична експертиза статевих станів.

49. Сліди крові: судово-медична оцінка.

50. Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.

51. Питання, що вирішуються при дослідженні волосся, сперми і інших виділень організмів.

52. Судово-медична експертиза об’єктів біологічного походження.

53. Виявлення та збирання слідів біологічного походження.

54. Ідентифікація особи невідомої людини: судово-медична оцінка.

55. Судово-медичні і криміналістичні методи дослідження.

56. Висновок судово-медичного експерта.

57. Додаткова і повторна судово-медична експертиза.

58. Поняття комісійних та комплексних експертиз.

59. Види професійних правопорушень медичних працівників.

60. Особливості проведення експертиз при обвинуваченні медичного працівника.