Економічна ефективність природоохоронних заходів

Основні питання економіки природокористування пов'язані з вибором раціонального співвідношення природоохоронних витрат й прийнятного економічного збитку та визначення ефективності природоохоронних заходів. Це пошук суспільного компромісу між економічним розвитком та природоохоронною діяльністю.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативно­го антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будів­ництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій, охорона та відтворення флори і фауни, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підприємств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог.

Загальна ефективність природоохоронних заходів (повний економічний ефект) проявляється:

• у сфері матеріального виробництва - приростом обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих підприємствах - зниженням собівартості продукції;

• у невиробничій сфері - економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

• у сфері особистого споживання - скороченням витрат особис­тих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.

Ефективність природоохоронних заходів у землероб­стві є комплексна величина, що характеризується економічною, екологічною та соціальною складовою і визначається через відпо­відну систему економічних показників.

Економічна складова природоохоронних заходів визначається за такими показниками:

• продуктивність (виробництво основних видів продукції на 1 га сільськогосподарських угідь);

• капіталовіддача (вартість валової продукції на 1 грн. основного капіталу);

• окупність виробничих витрат (вартість валової продукції на 1 грн. витрат);

• матеріаловіддача (виробництво продукції на 100 грн. матері­альних витрат);

• зниження собівартості виробництва продукції рослинництва;

• ефективність капітальних вкладень;

• загальний рівень якості продукції рослинництва;

Екологічна складова ефективності визначається за такими показниками:

• коефіцієнтом екологічної ефективності (відношення фактич­них показників екологічної ефективності землеохоронних заходів до науково- обґрунтованих нормативів);

• динамікою стану і якості земельних ресурсів;

• динамікою збереження окремих видів рослин і тварин;

• динамікою показників негативного антропогенного впливу (інтенсивність використання, забруднення, зміна ландшафту, радіоактивність;

• темпами відтворення природного стану земельних ресурсів (рекультивація, система землеробства, створення заповідників тощо).

Соціальна ефективність характеризується такими показниками:

• темпами підвищення продуктивності праці;

• економією живої праці;

• динамікою рівня захворюваності населення;

• рівнем задоволення матеріальних і духовних потреб працівни­ків сільгосппідприємств;

• динамікою показників рівня жита сільського населення (осві­та, охорона здоров'я, культура, житлове і комунальне обслугову­вання, соціальне, транспортне забезпечення);

• структурою одержання і використання доходів населення.

Усі заходи, які спрямовані на охорону та раціональне викорис­тання сільськогосподарських угідь, сприяють підвищенню їхньої продуктивності та рівня грошової оцінки.