Продукти | Рекомендо- вані норми споживання | Фактичне споживання | 2010р. у % до норми споживання | |||
Хлібні продукти | 141.0 | 124,9 | 123,5 | 111.3 | 110.2 | |
М'ясо і м'ясопродукти | 68.2 | 32,8 | 39.1 | 52,0 | 62.6 | |
Молоко та молочні продукти | 373,2 | 199,1 | 225,6 | 206,4 | 54,3 | |
Яйця, шт. | 103,5 | |||||
Картопля | 131,0 | 135.4 | 35.6 | 128.9 | 104.0 | |
Овочі і баштанні продовольчі культури | 102,5 | 101,7 | 120,2 | 143.5 | 89,1 | |
Плоди, ягоди та виноград | 47,4 | 29,3 | 37,1 | 18.0 | 53,3 | |
Риба та рибні продукти | 17,5 | 8,4 | 14,1 | 14,5 | 72,5 | |
Цукор | 50,0 | 36,8 | 38.1 | 37,1 | 97.6 | |
Олія | 11.6 | 9.4 | 13,5 | 14,8 | 113,8 |
Отже, проблема забезпечення якості та безпеки продовольства нині є однією з головних, що зумовлено насамперед різким зниженням якості багатьох продуктів харчування та сировини, зокрема м'ясо-молочної, плодоовочевої продукції та зерна через порушення технологій їхнього виробництва, застосування ГМО. Також досить велику частку займають продукти, які мають високий вміст шкідливих металів, пестицидів, неконтрольовані харчові добавки.
|
|
Рис. 14.1.4. Структура фальсифікованої продукції на ринку України
(без урахування алкогольних напоїв)
Таким чином, проблема раціонального харчування набирає, все більшого значення. Водночас підвищення ефективності сільського господарства досягається переважно шляхом застосування добрив, гербіцидів і пестицидів, розвитку механізації, виведення нових сортів рослин і порід тварин, впровадження прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, спеціалізації господарств.
З точки зору екології не всі ці засоби однаково безпечні. Інтенсивна хімізація сільського господарства викликає підвищену небезпеку для довкілля і здоров'я людей. За даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я) кількість отруєнь пестицидами досягає 1,5 млн. випадків щорічно.
Не менш суттєвого впливу на навколишнє середовище завдають мінеральні добрива. Незважаючи на високий економічний ефект, збагачення ґрунту азотом, фосфором, калієм та іншими мікроелементами, добрива мають певний баласт.
Ученими встановлено, що основним джерелом шкідливих речовин, які надходять у сировину, є довкілля. У числі екологічних проблем - виведення з обороту зон екстенсивного землекористування, скорочення розораності земель, екологічно обґрунтоване паювання земель, відновлення природної родючості ґрунтів, як природного ресурсу і якості життєвого середовища.
За оцінками вітчизняних спеціалістів, в Україні на частку збитків, що завдаються сільському господарству від забруднення атмосфери припадає 20% комплексного економічного збитку і 15% від «бруднення водних ресурсів. Збитки, завдані навколишньому середовищу при використанні необґрунтованої системи внесення мінеральних добрив, щорічно оцінюються в розмірі 18-22 млн. доларів США. Ще більші втрати мають місце внаслідок використання хімічних засобів захисту рослин.
|
|
Збалансований, ефективний розвиток виробництва екологічно чистих продуктів харчування неможливий без вирішення комплексу еколого-економічних проблем, які можна класифікувати за двома напрямами: по-перше, забезпечення підвищення економічної ефективності виробництва і по-друге, визначення пріоритетності й ефективності заходів щодо екологізації виробництва.
Проблема здорового харчування має стати державною проблемою першочергової ваги за прикладом багатьох розвинутих країн світу.
Екологізація виробництва в АПК повинна перешкоджати негативному впливу технологічних процесів на стан навколишнього середовища. Основні завдання екологізації аграрного виробництва полягають у зниженні техногенного навантаження, підтримці природного потенціалу шляхом самовідновлюваного режиму природних процесів, стимулювання виробництва екологічно чистої продукції.