На одну особу населення України, кг

  Продукти Рекомендо- вані норми споживання Фактичне споживання 2010р. у % до норми споживання
       
Хлібні продукти   141.0 124,9 123,5 111.3 110.2
М'ясо і м'ясопродукти   68.2 32,8 39.1 52,0 62.6
Молоко та молочні продукти     373,2   199,1   225,6   206,4   54,3
Яйця, шт.           103,5
Картопля   131,0 135.4 35.6 128.9 104.0
Овочі і баштанні продовольчі культури     102,5   101,7   120,2   143.5   89,1
Плоди, ягоди та виноград   47,4 29,3 37,1 18.0 53,3
Риба та рибні продукти   17,5 8,4 14,1 14,5 72,5
Цукор   50,0 36,8 38.1 37,1 97.6
Олія   11.6 9.4 13,5 14,8 113,8

Отже, проблема забезпечення якості та безпеки продовольства нині є однією з головних, що зумовлено насамперед різким зни­женням якості багатьох продуктів харчування та сировини, зокре­ма м'ясо-молочної, плодоовочевої продукції та зерна через пору­шення технологій їхнього виробництва, застосування ГМО. Також досить велику частку займають продукти, які мають високий вміст шкідливих металів, пестицидів, неконтрольовані харчові добавки.

Рис. 14.1.4. Структура фальсифікованої продукції на ринку України

(без урахування алкогольних напоїв)

Таким чином, проблема раціонального харчування набирає, все більшого значення. Водночас підвищення ефективності сільського господарства досягається переважно шляхом застосування добрив, гербіцидів і пестицидів, розвитку механізації, виведення нових сортів рослин і порід тварин, впровадження прогресивних техно­логій вирощування сільськогосподарських культур, спеціалізації господарств.

З точки зору екології не всі ці засоби однаково безпечні. Інтен­сивна хімізація сільського господарства викликає підвищену не­безпеку для довкілля і здоров'я людей. За даними ВООЗ (Всесвіт­ня організація охорони здоров'я) кількість отруєнь пестицидами досягає 1,5 млн. випадків щорічно.

Не менш суттєвого впливу на навколишнє середовище завдають мінеральні добрива. Незважаючи на високий економічний ефект, збагачення ґрунту азотом, фосфором, калієм та іншими мікроеле­ментами, добрива мають певний баласт.

Ученими встановлено, що основним джерелом шкідливих ре­човин, які надходять у сировину, є довкілля. У числі екологічних проблем - виведення з обороту зон екстенсивного землекористу­вання, скорочення розораності земель, екологічно обґрунтоване паювання земель, відновлення природної родючості ґрунтів, як природного ресурсу і якості життєвого середовища.

За оцінками вітчизняних спеціалістів, в Україні на частку збит­ків, що завдаються сільському господарству від забруднення атмо­сфери припадає 20% комплексного економічного збитку і 15% від «бруднення водних ресурсів. Збитки, завдані навколишньому се­редовищу при використанні необґрунтованої системи внесення мі­неральних добрив, щорічно оцінюються в розмірі 18-22 млн. дола­рів США. Ще більші втрати мають місце внаслідок використання хімічних засобів захисту рослин.

Збалансований, ефективний розвиток виробництва екологічно чистих продуктів харчування неможливий без вирішення комп­лексу еколого-економічних проблем, які можна класифікувати за двома напрямами: по-перше, забезпечення підвищення еконо­мічної ефективності виробництва і по-друге, визначення пріори­тетності й ефективності заходів щодо екологізації виробництва.

Проблема здорового харчування має стати державною пробле­мою першочергової ваги за прикладом багатьох розвинутих кра­їн світу.

Екологізація виробництва в АПК повинна перешкоджати нега­тивному впливу технологічних процесів на стан навколишнього середовища. Основні завдання екологізації аграрного виробництва полягають у зниженні техногенного навантаження, підтримці природного потенціалу шляхом самовідновлюваного режиму при­родних процесів, стимулювання виробництва екологічно чистої продукції.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: