Тропар свята

Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає Сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.

ПРЕСВЯТА ДІВА МАРІЯ ВІДВІДУЄ ПРАВЕДНУ ЄЛИЗАВЕТУ

Пресвята Діва Марія,довідавшись від ангела,що у Її родички Єлизавети, дружини священика Захарії, незабаром народиться син, поспішила відвідати її. Увійшовши в дім, Вона привітала Єлизавету. Коли почула Єлизавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася вона Святого Духа і дізналася, що Марія удостоїлася бути Матір`ю Божою. Вона голосно вигукнула і сказала: "Благословенна Ти між жонами, і благословенний плід утроби Твоєї! І звідки це мені така радість, що Матір Господа мого прийшла до мене?"

Пресвята Діва Марія у відповідь на слова Єлизавети сказала: "Величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм, бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди. Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім`я Його. І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його..."

Майже три місяці пробула Діва Марія в Єлизавети, а потім повернулася додому в Назарет.

Бог сповістив також і праведного старця Йосифа про скоре Різдво Спасителя від Пресвятої Діви Марії. Ангел Божий, явившись йому уві сні, відкрив, що у Марії народиться Син від дії Святого Духа, як сповістив про це Господь Бог через пророка Ісаю (Іс. 7, 14). "І даси Йому ім`я: Ісус (Спаситель), тому що Він спасе людей від гріхів їхніх", – сказав ангел Йосифові.

(Див.: Лк 1, 39–56; Мф 1, 18–25).

НАРОДЖЕННЯ ІОАНА ПРЕДТЕЧІ

У праведних Захарії та Єлизавети невдовзі після відвідин Божої Матері народився син. Сусіди Єлизавети раділи разом з нею від такої ласки Господньої до неї. На восьмий день, згідно з юдейським законом, належало дати ім`я немовляті. Родичі і знайомі, що зібралися, хотіли назвати його Захарією, за ім`ям батька.

На це Єлизавета відповіла: "Ні, хай буде названий Іоаном".

Усі стали говорити: "У твоєму роду нікого не називали таким ім`ям", і знаками запитували батька, як він бажає назвати сина? Захарія попросив дощечку і написав: "Іоан буде ім`я йому". Усі здивувались. І відразу відкрились уста Захарії, і він заговорив, славлячи Бога, і почав пророкувати, з натхнення Святого Духа, про скоре пришестя Спасителя і що Іоан буде Предтечею Його, щоб приготувати народ до прийняття Спасителя.

Усі, хто чув про цю дивну подію, зі страхом і здивуванням говорили про Іоана: "Ким буде дитя це?"

Господь же оберігав немовля, і воно росло, зміцнювалося духом. Згодом Іоан Предтеча жив у пустелях до дня свого явлення народові.

Народження святого славного Пророка і Предтечі Христового Іоана святкується 24 червня (7 липня н. ст.).

(Див.: Лк 1, 57–80).

НАРОДЖЕННЯ ХРИСТА

Під час царювання Ірода в Юдеї,яка була під владою Риму, римський імператор Август віддав наказ зробити у цій провінції перепис населення. Кожен юдей повинен був записатися там, де жили його предки.

Йосиф і Діва Марія походили з роду Давидового, тому вирушили з Назарета в Давидове місто Вифлеєм. Прийшовши туди, вони не могли знайти собі місця в домі, в готелі, і зупинились у печері, куди пастухи заганяли худобу під час негоди. В цій печері вночі у Пресвятої Діви Марії народилося Немовля – Син Божий, Христос, Спаситель світу. Вона сповила Боже Немовля і поклала Його в ясла, куди кладуть корм для худоби.

Вифлеємські пастухи перші довідалися про народження Спасителя. Цієї ночі вони пасли свої стада на пасовищі. Несподівано перед ними з`явився ангел Божий, і світло Господнє осяяло їх. Пастухи перелякались.

Ангел промовив до них: "Не бійтесь! Я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині в місті Давидовому (тобто Вифлеємі) народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах".

Як тільки ангел сказав це пастухам, несподівано з`явилося біля нього численне небесне воїнство. Воно славило Бога і співало: "Слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління!" Коли ангели зникли, пастухи сказали один до одного: "Ходімо у Вифлеєм і подивимось, що там сталося, про що сповістив нас Господь".

Вони прийшли у печеру і побачили там Марію, Йосифа і Немовля, Яке лежало в яслах. Вони поклонилися Немовляті й розповіли про те, що бачили і чули від ангелів. Марія ж зберігала у серці Своїм усі їхні слова.

Коли минуло вісім днів після народження Спасителя, Матір Його з Йосифом, згідно з законом, дали Йому ім`я Ісус, яке наречене було Господом через ангела.

(Див.: Лк 2, 1–21).

ПОКЛОНІННЯ ВОЛХВІВ

Йосиф і Пресвята Мати Божа з Немовлям Ісусом ще залишались у Вифлеємі, коли з далекої країни зі сходу (Персії чи Вавилонії) прийшли в Єрусалим волхви. Волхвами чи мудрецями називались учені люди. Вони спостерігали і вивчали зірки. В той час люди вірили, що при народженні великої людини на небі з`являється нова зірка. Багато язичників, навчені розсіяними по світу юдеями, знали про пришестя у світ Месії – Великого Царя Ізраїльського, Який підкорить увесь світ. Тому очікували, що, коли народиться цей Цар, на небі зійде нова зірка. Волхви були благочестивими людьми, і Господь, з ласки Своєї, дав їм таке знамення – на небі з`явилася нова незвичайна зірка. Побачивши цю зірку, волхви одразу ж збагнули, що очікуваний Цар народився. Вони вирушили в дорогу і пішли в столицю юдейського царства Єрусалим, щоб дізнатися там, де цей Цар народився, і поклонитися Йому.

В Єрусалимі волхви запитували кожного: "Де народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому".

Цар Ірод, почувши це, стривожився, бо був людиною вельми жорстокою і дуже підозріливою. Тільки з однієї підозри він страчував своїх власних дітей. А тепер злякався особливо, боячись, як би у нього не відібрали владу і не передали царський престіл новонародженому Цареві. І всі мешканці Єрусалима захвилювалися, довідавшись про таку звістку.

Ірод зібрав до себе всіх священиків і книжників, тобто людей, що вивчали Святе Писання, і запитав їх: "Де має народитися Христос?"

Вони відповіли: "У Вифлеємі юдейському, тому що так написано в пророка (Михея)".

Тоді Ірод таємно покликав до себе волхвів, вивідав у них час появи зірки, послав їх у Вифлеєм і сказав: "Ідіть і там добре розвідайте про Немовля, і коли знайдете Його, прийдіть і скажіть мені, щоб і я міг піти і поклонитися Йому". Насправді ж Ірод намірився вбити новонародженого Царя.

Волхви, вислухавши царя Ірода, пішли у Вифлеєм. І знову та сама зірка, яку вони бачили раніше на сході, з`явилася на небі і, рухаючись по небу, йшла перед ними, вказуючи їм шлях. У Вифлеємі зірка зупинилася над тим місцем, де знаходився народжений Ісус.

У цей час святий старець Йосиф і Пресвята Діва Марія жили в місті, в домі, куди вони перейшли з печери, бо народ після перепису розійшовся.

Волхви увійшли в дім і побачили Немовля Ісуса з Матір`ю Його. Вони поклонилися Йому до землі і піднесли Йому дари (подарунки) свої: золото, ливан (ладан) і смирну (дорогоцінну запашну оливу).

Своїми дарами волхви показали, що народжене Немовля Ісус є і Цар, і Бог, і Людина. Золото вони принесли Йому як Цареві (у вигляді данини чи податку), ладан як Богу (тому що ладан використовується при богослужінні), а смирну – як людині, яка мусить померти (тому що померлих намащували і натирали тоді запашними оліями).

Після цього волхви уві сні отримали одкровення не повертатися до Ірода, й іншою дорогою відійшли прямо у свій край.

Передання зберегло імена волхвів, які згодом стали християнами. Це були: Мельхиор, Гаспар і Валтасар. Церква вшановує їхню пам`ять в день Різдва Христового.

Різдво Господа нашого Ісуса Христа православною Церквою святкується 25 грудня (7 січня н. ст.). До цього великого свята ми готуємо себе сорокаденним постом, який називається Різдвяним постом (Пилипівкою, бо починається від дня св. ап. Филипа).

(Див.: Мф 2, 1–12).